Здіймання. Саксайуаман. Осколок вічності. Олександр Зубков

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ спокійно підійшов до Матвія впритул і дві пари очей схрестилися у безмовному поєдинку.

      – Бачте, в чому справа, – почав він, як ні в чому не бувало, – ви зволили перейти мені дорогу, а це, як вже напевно зрозуміли, я не міг залишити без уваги. Крім того, ви принизили мене перед моїми людьми, і за це вам доведеться заплатити дуже дорого.

      – Зрозуміло. Адже і ти теж врахуй, що відтепер твої шанси на виживання вкрай малі. Якщо вважаєш, що добре мене впізнав, то сильно помиляєшся. Перш ніж затівати цю гру, потрібно було все добре зважити. А ти, судячи з усього, ризикнув кинути мені виклик і навіть не спромігся навести довідки. Раджу проявити розсудливість і не грати зі мною в хованки.

      Сонце світило Матвію в очі, але це не завадило йому побачити, як нервово засмикалося обличчя Черишева.

      – Ти не в тому положенні, щоб загрожувати, – нервово ляснув той. – Нагадую, що жінка в моїх руках, і якщо я не повернуся до завтрашнього ранку в місто, то доля твоєї супутниці складеться набагато сумніше, ніж може намалювати тобі твоя уява.

      – Ближче до справи, – відрізав Матвій.

      – Отже, – продовжив Черишев, трохи заспокоївшись, – як я вже казав, ти перейшов мені дорогу, а я цього не люблю. Ти – гравець. Я б навіть сказав більше – азартний гравець. І, як ти правильно зауважив, я вирішив продовжити нашу гру, нехай навіть і в такій манері. Тільки цього разу ми трохи піднімемо ставки. До трьохсот тисяч доларів. Даю термін в один місяць. Якщо через місяць у мене не буде цих грошей, твою супутницю чекає не дуже приємний сюрприз.

      – Навіть якби у мене й були такі гроші, – закипів Матвій, – я б нізащо не віддав їх тобі. Забирайся звідси, поки я не спокусився на твоє жалюгідне життя. Лінда не у тебе. Я не настільки дурний, щоб повірити, що у тебе вистачило вправності вкрасти її з-під мого носа. І я знайду її.

      – Тут ти правий, викрадав жінку не я, – байдужим тоном промимрив Черишев, розглядаючи свої відполіровані до блиску нігті, – але її доля повністю в моєму розпорядженні, тому раджу не жартувати зі мною. А щодо грошей… Ви сюди не відпочивати приїхали. Ваша експедиція має неофіційний характер, а такі поїздки непогано оплачуються. Тому гроші у вас будуть. А шукати її… Ось вже безглуздий задум. Шукати людину в цих лісах – що голку в стозі сіна. Бажаю успіху, – з посмішкою резюмував Черишев.

      З цими словами він розвернувся і пішов до автомобіля, що чекав на нього. Пройшовши кроків двадцять, він, не обертаючись, єхидно проголосив:

      – У тебе рівно місяць.

      Матвій повернувся до табору розгубленим і пригніченим, де його миттєво обступили учасники групи.

      – Що трапилося? – схвильовано запитав Володимир. – Хто це був?

      – Лінду викрали, – відповів Матвій. – Це був організатор. Поставив мені умови. Вибач, Володимир, що доставив тобі незручності. Ідіть, працюйте. Мені потрібно подумати й оглянути тут все ще раз.

      – Хіба ми можемо працювати, коли трапилося таке?! – заперечив Володимир. – Ми допоможемо тобі в пошуках.

      – Дякую, – СКАЧАТЬ