Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. Том Сегев

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ у навчанні, то перестав робити такі коментарі. Насправді факультет був досить хорошим.[354]

* * *

      Вони були групою юнаків із Палестини, яких у Стамбулі вабив революційний дух молодотурок; багато було й арабів. Деякі з них пізніше працювали у правовій системі в Палестині; троє були призначені суддями, а один служив у Верховному суді. Інші знайшли свій шлях у політичній еліті. Там були також і Ізраїль та Маня Шохат. Йозеф Струмса згадував, що час від часу Шохат відвідував Бен-Цві, свого близького друга з «Га-Шомер». Якщо в кімнаті був Бен-Ґуріон, вони з Шохатом знаходили причину для сварок та підвищення голосу.[355]

      Шохат позиціював себе лідером нації, головою уряду у вигнанні. Коли спалахнули війни на Балканах, він стверджував, що переконав турецького військового міністра створити в турецькій армії єврейський полк, який би захищав Палестину. Коли нічого з цього не вийшло, Шохат запропонував туркам п’ятдесят добровольців, яких він зарахує з-поміж палестинських студентів та членів «Га-Шомер». Він стверджував, що його призначили командиром підрозділу зі званням офіцера. З цього варіанту теж нічого не вийшло. Бен-Цві, зі свого боку, даремно намагався переконати моряків-євреїв із Салонік переїхати до Палестини.[356] Вони з Бен-Ґуріоном були активістами єврейської студентської асоціації у Стамбулі. Їх запросили на конвенцію «По’алей Ціон» у Кракові та сіоністський конгрес у Відні. Це був перший сіоністський конгрес у житті Бен-Ґуріона; більшість делегатів випереджали його у досвідченості. Тоді він, здавалося, уже примирився з Рівкою; він поїхав на Песах до Лодзя, і батько також був там. Це став його третій візит до Польщі з моменту від’їзду.

* * *

      Двадцять восьмого липня 1914 року, коли іспити були позаду, Бен-Ґуріон і Бен-Цві сіли на російський пасажирський корабель у Стамбулі. Вони мали прибути до Яффи за десять днів. За місяць до цього було вбито австро-угорського коронного принца, і у Європі подуло вітром війни. У суботу, 1 серпня, незабаром після того як вони відпливли після зупинки в Ізмірі, до корабля надійшла звістка, що Російська імперія оголосила війну Німеччині. Бен-Ґуріон і Бен-Цві опинилися перед своєю третьою війною. Серед мрій, що цієї миті були розбиті майже скрізь по всьому світу, ще існувала надія Бен-Ґуріона на те досягнення, яким його батько ніколи не користувався – стати справжнім юристом.

      За кілька місяців він уже розмірковував про наслідки війни для майбутнього сіонізму. «Хто не може жодним чином отримати країну, той її завойовує», – заявив він за кілька тижнів після початку Великої війни. «Ми підкоримо Палестину шляхом її розвитку», – писав він. У цьому була суть практичного сіонізму, який вийшов на перший план після смерті Герцля та його невдалих зусиль здобути Палестину дипломатичними методами. Але провідна ідея статті могла піти від самого Герцля: головним завданням єврейського народу була підготовка до мирної конференції, яка мала бути скликана після війни. Світ повинен надати єврейському народові СКАЧАТЬ