Події, що змінили Україну. Владислав Карнацевич

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ на Київ. Дружина Ігоря, що тільки-но зійшов на престол, потерпіла поразку. Князь звернувся за підтримкою до родичів-норманів. Отримавши допомогу, Ігор у наступному, 914 року завдав нищівної поразки древлянам і обклав їх набагато більшою данню. Мабуть, саме разом з норманською дружиною прийшов до Києва воєвода Свенельд. Після придушення древлян він відправився на південь, воювати з уличами. Провівши в походах три роки й узявши уличське місто Пересечен, він повернувся до Києва. Ігор відправив Свенельда з дружиною в Коростень для управління непокірною землею і збору дані. Про самого ж князя відомо, що в 915–920 роках він воював з печенігами.

      Дивно, але події подальших 20 років (до 941 року) й участь у них Ігоря в літописах не згадуються. Важко собі уявити, що майже цілу чверть століття князь Київської Русі нічого не робив. Доводиться звернутися до арабських істориків. Так, Ібн Хаукаль, сучасник Ігоря, називає печенігів «вістрям у руках руських». Крім того, згадується, що в 920 році князь Ігор «воював печенігів». Інакше кажучи, Ігор, відбивши набіги печенігів на Київ у 915 році, у 920-у сам пішов на них походом. Що саме там відбувалося, нам, мабуть, вже не дізнатися, але треба визнати, що з печенігами Ігор якось «домовився». А якщо вірити історикам того часу, з печенігами можна було говорити тільки мовою зброї. Як це вдалося Ігорю невідомо, але факт залишається фактом: не тільки при його житті, але і протягом двадцяти трьох років після його смерті, до 968 року, набігів не було. Більше того, печенізька орда склала значну частину війська Ігоря в його другому грецькому поході.

      У 941 році Ігор пішов походом на Візантію. Цар Роман був завчасно попереджений болгарами про вторгнення руських, але відразу нічого зробити не встиг, оскільки вів війни в інших місцях. Коли ж візантійці підтягай свіжі сили, війська Ігоря, що воювали до цього на побережжі, спробували піти морем. Там їх зустрів флот хеландій – візантійських кораблів, озброєних «грецьким вогнем». Недаремно багато істориків називають «грецький вогонь» середньовічним напалмом – порятунку від нього не було, суміш горіла навіть на воді. Ігор уцілів у тій битві і, вивівши залишки війська з полум'я, повернувся з ними до Києва.

      Три роки знадобилося на те, щоб підготуватися до наступного походу. Зібравши військо з полян, кривичів, тевирців, вихідців із варягів, князь Ігор найняв печенігів і пішов на Візантію на конях і на човнах. Дізнавшись про це від жителів кримських колоній, Роман вислав назустріч Ігорю бояр з пропозицією «узяти дань, яку брав Олег і ще більше». Після ради з дружиною Ігор погодився і, узявши дань коштовностями і тканинами на всіх воїнів, повернувся до Києва. Згідно літопису, кожен воїн отримав порядка 2,5 кг срібла. Болгар, втім, Ігор не пробачив, і печенізька орда відправилася «воювати Болгарську землю». У 944 році Ігорем був підписаний договір з Візантією, який істотно розширив руським купцям можливості для торгівлі з Візантією.

      У тому самому році дружинники звернулися до Ігоря: «Отроки Свенельда убрані зброєю й одягом, а ми нагі. Підемо, князю, з нами за данню, СКАЧАТЬ