Події, що змінили Україну. Владислав Карнацевич
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Події, що змінили Україну - Владислав Карнацевич страница 5

Название: Події, що змінили Україну

Автор: Владислав Карнацевич

Издательство:

Жанр: История

Серия:

isbn: 978-966-03-6161-4

isbn:

СКАЧАТЬ за Десятинною церквою. Первісна ж резиденція Кия позначена спуском і дорогою до Дніпра, що проходить поза містом.

      Вона знаходилася дійсно за межами Старокиївської гори, у «Боричева току» (продовжуючого Боричів «узвіз»), це Замкова гора, «Киселівка», омивана течією річки Киянки, в самому імені якої видна близькість до Кия і Києва. Шлях «по Боричеву» з великокнязівського палацу до церкви Пирогощі на Подолі, яким князь Ігор повертався в 1185 році з Києва, пролягав у самої підошви Замкової гори.

      Замкова гора – високий берег з крутими, обривистими краями – була заселена вже в V–VI століттях. Більш того, археологи вважають, що саме звідси йшло заселення навколишніх місць, а це повністю підтверджує висловлене вище припущення про первісне місцеперебування князя Кия. Тут, на Замковій горі, був могутній культурний шар, датований візантійськими монетами імператорів Анастасія й Юстиніана.

      Як же називався цей «докиївський» Київ? Розповідаючи про те, що човни сходяться до Києва з Новгорода, Смоленська, Чернігова, Константин Багрянородний пише, що всі вони «збираються в київській фортеці, званою Самбатас». Імператор добре знав Київ і згадував його неодноразово, але в даному випадку назвав, очевидно, якусь частину міста, пов'язану з річкою, гаванню, затоном. Це могла бути одна з невеликих гір, розташованих поблизу Подолу. Етимологія назви точно не ясна.

      Місто Кия на горі не розросталося у той час: тоді була пора не будівництва, а походів, не виробництва, а трофеїв. Але історична роль Києва починаючи з цього часу безперервно зростає. Ймовірно, саме в цей час відбувається злиття в один великий союз декількох лісостепових слов'янських племен: руси (по річках Роси і Дніпру), мешканців (по Десні і Сейму) півночі і полян, що жили північніше, навколо Києва. Всі вони входять у загальне поняття Русь. Це майже половина східних слов'ян. Такий союз, що охоплював територію близько 120 тисяч квадратних кілометрів і що тягнувся на 700 кілометрів на північ, аж до Західної Двіни, або вже був справжньою державою, або ставав нею.

      Київським історикам середньовіччя було чим гордитися, коли вони порівнювали місто з Римом і Александрією – Київ був столицею найбільшої в Європі феодальної держави; Київ успішно захистив слов'янські народи від наїздів кочівників; Київ приймав товари різних країн і сам налагодив постійні зв'язки з Візантією, Арабським халіфатом і Західною Європою. Київські князі поріднилися з імператорськими і королівськими будинками Візантії, Угорщини, Франції, Польщі, Англії, Швеції, Норвегії.

      Так чи інакше, очевидно, що заснування Києва стало однією з відправних точок формування Українського й інших слов'янських держав. Недивно, що всю історію Русі київський літописець починає з відповіді на питання: «Звідки почалася Руська земля, і хто в Києві почав перший княжити?»

      Покликання варягів на Київську Русь

      «Земля наша багата, порядку тільки немає» – ці сакраментальні СКАЧАТЬ