Події, що змінили Україну. Владислав Карнацевич
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Події, що змінили Україну - Владислав Карнацевич страница 7

Название: Події, що змінили Україну

Автор: Владислав Карнацевич

Издательство:

Жанр: История

Серия:

isbn: 978-966-03-6161-4

isbn:

СКАЧАТЬ перевели на слов'янську збірку євангельських текстів і, ймовірно, Псалтир. У Великій Моравії просвітителі з'явилися в 863 році. Тут була переведена літургія, богослужіння брати проводили на слов'янській мові. Костянтин написав «Проглас» – перший великий поетичний текст на слов'янській мові і «Написання про праву віру» – перший досвід викладання на слов'янській мові християнської догматики. У відкритій братами слов'янській школі у Велиградові було виховано близько 200 учнів.

      Цілком природно, що діяльність візантійських місіонерів викликала протест з боку німецького духівництва країни. Для того, щоб зробити священиками своїх учнів, у 867 році Костянтину і Мефодію довелося виїхати з Моравії і відправитися через Венецію до Константинополя. Але з італійського міста брати відправилися не до Другого Риму, а в Перший. Велася складна дипломатична гра. Папа боявся втратити Велику Моравію, віддавши її гнучкішій Візантії, Костянтин же використовував урочисте повернення останків св. Климента, щоб добитися від папи потрібного рішення. Той освятив слов'янські книги, учні братів стали священиками і дияконами. На жаль, сам Костянтин в Римі захворів і 14 лютого 869 року помер у віці 42 років. Мефодію ж ще належало багато працювати і боротися за ідеї, свої і брата. Того самого 869 року він був висвячений на архієпископа Паннонії, а фактично – Великої Моравії, яка набувала тим самим церковної самостійності. Новий архієпископ боровся за можливість вести богослужіння на слов'янській мові і, всупереч строгим правилам католицької церкви, добився в цьому напрямі певних успіхів.

      Поява кирилиці вплинула на розвиток не тільки української мови. Як основа алфавіту і письма кирилиця використовується або використовувалася більш ніжу 110 мовах.

      У 870 році Велика Моравія була окупована військами Східно-Франкського королівства, Мефодія заточили в один з монастирів. Але повстання і втручання папи дозволили князеві Святополку звільнити архієпископа. Для заспокоєння німців понтифік заборонив слов'янську літургію, але в 880 році Мефодій, побувавши в Римі, добився відміни цієї заборони. Самим архієпископом і його учнями були зроблені переклади багатьох церковних книг, написані нові твори і канони. Помер Мефодій у 885 році, коли йому було 70 років. Школа, яка трималася в Моравії на його авторитеті, зразу же розвалилася. Учні були вигнані і знайшли притулок у Болгарії. У Преславі зібралася плеяда книжників – послідовників Кирила і Мефодія. Тут же на основі грецького алфавіту і була створена, видно, добре знайома нам кирилиця. Послідовники «солунських братів» через півстоліття після їх смерті, погодившись з фонетичним складом глаголиці, створили нову азбуку. Графічну основу «протокирилиці» склали 24 букви грецького класичного алфавіту, ці букви були доповнені глаголичними графемами, що передали слов'янські звуки типу Ж, Ч, Ш, Щ, Ы, Ъ (єр), Ь (єрь), ЮСИ (великий і малий) і ін. «Першокирилиця» як вид слов'янського письма, на який стали в Болгарії перекладати глаголичні тексти і грецькі твори, веде свій СКАЧАТЬ