Справжня історія Стародавнього світу. О. Р. Мустафін

Чтение книги онлайн.

      На відміну від мешканців Месопотамії, для записів єгиптяни використовували не глину, а спеціальний матеріал, зроблений з місцевого очерету – папірусу. Для цього стебла розрізали на смужки, які потім склеювали навхрест і певний час тримали під пресом. Врешті виходили гладкі листи, на яких можна було писати та малювати чорнилами. Листи згодом склеювали у сувої, які легко зберігалися у згорнутому вигляді. І матеріал, і окремий сувій також називали папірусом – звідси походить і українське слово «папір».

      3. Про що розповідають папіруси. Завдяки папірусам ми знаємо, як жили, чим займалися і навіть як харчувалися давні єгиптяни. Хліб пекли з ячменю – за формою він нагадував корж або млинець. З муки готували також юшку, а з зерен варили особливий напій – пиво. Їли рибу і городину. Фрукти, м’ясо і вино дозволити собі могли лише заможні люди.

      Чиновники та багатії відрізнялися й за одягом – у них він закривав груди і плечі. Звичайні єгиптяни – чоловіки – носили лише пов’язки на стегнах. Жінки ходили у легких сукнях на широких лямках, а під час роботи – в коротких спідницях.

      Давньоєгипетський папірус з описом поховальних обрядів – так звана «Книга мертвих» (Британський музей).

      Голови часто голили, натомість надягали перуки – вони бували як жіночими, так і чоловічими.

      Будинки зводили з невипаленої цегли. У містах вони часто мали два, а іноді й три поверхи. Житло незаможного єгиптянина найчастіше обмежувалося однією кімнаткою у такому домі. Єгиптяни використовували і дахи, що зазвичай були пласкими. Де це було можливо, прикрашали житло деревами і квітами. Воду брали з колодязів, у деяких містах існувала і система каналізації. Меблів було дуже мало, спали вони переважно на рогіжках, одяг зберігали у скринях.

      Сад. Розпис поховання (скульптора Іпуї біля Фів).

      Ремісники обмінювалися своїми виробами або ж вимінювали на них хліб, рибу чи городину у селян, що приходили до міста. Грошей не було, тож вартість товару якщо й визначали, то у мірах зерна або ж у шматках міді. Проте зазвичай обмін був безпосереднім – скажімо, бика могли обміняти на три сукні, десять мішків зерна і коштовне каміння для намиста.

      Більшу частину життя єгиптянин проводив у родинному колі, тож до сім’ї у суспільстві ставилися з великою пошаною. Чоловіків часто зображували поруч із дружинами, щоб підкреслити, що в їхніх родинах панувала злагода і спокій. Закони вимагали, щоб до жінок ставилися з повагою, за ними визнавали право на частину родинного майна, жінки могли відстоювати свої інтереси в суді. Проте влада чоловіка у родині була беззаперечною, йому забороняли лише «надто сильно» бити дружину.

      Дітей давні єгиптяни дуже любили. До трьох років малюк майже не розлучався з мамою, яка носила його СКАЧАТЬ