Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології. Едмунд Гусерль

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ теоретичного мислення. Тримаймося в рамках простого споглядання і належних до нього синтез, до яких належить і сприйняття. Тоді стає очевидним, що споглядання і побачене, сприйняття і сприйнята річ хоча за власною сутністю і пов’язані (bezogen) між собою, втім не існує принципової необхідності, аби вони реально і за власною сутністю були чимось єдиним і зв’язаним (verbunden).

      Почнімо з прикладу. Стало дивлячись на цей стіл, при цьому обходячи його, постійно змінюючи моє положення в просторі, я континуально усвідомлюю тілесне існування того самого столу, який залишається цілковито незмінним. Проте сприйняття столу стало змінюється, воно є континуальністю змінних сприйняттів. Я заплющую очі. Мої інші чуття не пов’язані зі столом. Тепер я його не сприймаю. Я розплющую очі та знов сприймаю. Це те саме сприйняття? Будьмо точнішими. Повторюючись, воно за жодних обставин не є тим самим індивідуальним сприйняттям. Лише стіл є тим самим як ідентично усвідомлений в синтетичному усвідомленні, яке пов’язує нове сприйняття зі спогадом. Сприйнята річ може існувати, не сприймаючись, не усвідомлюючись навіть потенційно (у спосіб раніше[26] описаної неактуальності); і вона може існувати, не змінюючись. Сприйняття, натомість, є тим, чим воно є, у постійному потоці свідомості, й саме є постійним потоком: сприйняте Тепер невпинно перетворюється на усвідомлення щойно-минулого, яке додається до нього, і водночас спалахує нове Тепер тощо. З повсюдно однакових причин як сприйнята річ, так і все, що стосується її частин, боків і моментів, необхідно є трансцендентним сприйняттю, назвіть це первинними чи вторинними властивостями. Колір усвідомленої речі принципово не є реальним моментом усвідомлення кольору, він являє себе, але поки він себе являє, явище в підтверджувальному досвіді може і мусить континуально змінюватися. Той самий колір являє себе «в» континуальній розмаїтості відтінювань кольору. Те, що стосується чуттєвої властивості, стосується і кожного просторового образу. Той самий образ (даний як тілесно той самий) континуально являє себе постійно «в інший спосіб», у завжди нових відтіненнях образу. Цей необхідний стан речей вочевидь має загальну чинність. Адже в разі сприйняття ми лише заради спрощення пояснювали через приклади незмінну річ, яка являє себе. Очевидно, що це стосується будь-яких змін.

      Із сутнісною необхідністю до «всебічного» усвідомлення тієї ж самої речі, яке підтверджує себе в континуальній єдності досвіду, належить багатогранна система континуального розмаїття явищ і відтінювань, що у конкретних континуальностях відтіняють всі предметні моменти, сприйняття яких має характер тілесної самоданості. Кожна визначеність маю власну систему відтінювання, і кожної, як і цілої речі, стосується те, що вона постає перед схоплювальним усвідомленням, яке синтетично об’єднує спогад і нове сприйняття, попри переривання континуального перебігу актуального сприйняття.

      Водночас ми бачимо, що саме насправді та безсумнівно належить до реального СКАЧАТЬ