Автор: Едмунд Гусерль
Издательство: OMIKO
Жанр: Философия
Серия: Бібліотека класичної світової наукової думки
isbn:
isbn:
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Примечания
1
E. Husserl, «Logische Untersuchungen», 2 Bde., 1900 і 1901.
2
У статті «Філософія як строга наука»// Logos, Bd. I, S. 316–318 (особливо варто взяти до уваги поняття досвіду на с. 316). Див. також докладне пояснення, присвячене стосунку між феноменологією та дескриптивною психологією у моїй «Доповіді про німецькі тексти про логіку в 1895–99 роках»// Archiv f. system. Philosophie, Bd. IX (1903), S. 397–400. Я і сьогодні не можу сказати про це інакше.
3
Тут ми не розповідаємо жодних історій. Тому, коли йдеться про первинність, не треба думати про психологічно-каузальну або історичну генезу. Далі стане зрозуміло, який інший сенс ми маємо на увазі. Втім, кожен відразу відчуває, що передування емпірично-конкретного пізнання фактів будь-якому іншому, наприклад математично-ідеальному пізнанню, не мусить мати жодного об’єктивного часового сенсу.
4
Поняття Wesenserschuung перекладено як «убачання сутностей». Майже синонімічне з ним поняття «Wesensschauung» – як «бачення сутностей», а поняття «Erschaute», тобто те, що в цих актах вбачається, як «убачене». Надалі поняттям «убачання» перекладається також німецьке слово «Einsicht» а словосполукою «процес убачання» – слово «Einsehen» (див. також коментар ХІІ до Четвертої частини).
5
Наскільки в наш час психологічним дослідникам важко прийняти це просте і фундаментальне розуміння, демонструє ворожа полеміка О. Кюльпе з моїм вченням про категоріальне споглядання у творі «Реалізація» І (1912), с. 127, який я щойно отримав. Мені шкода, що мене не зрозумів такий видатний вчений. Утім, критична відповідь неможлива з огляду на те, що нерозуміння є таким повним, що від сенсу моїх тверджень не залишилося нічого.
6
Тут німецьке поняття «Bewußtsein» перекладено не як «свідомість», а як «усвідомлення», оскільки в цьому разі Гусерлю йдеться не про свідомість загалом, а про окремий акт свідомості. Надалі в перекладі дотримана така стратегія: німецьке поняття «Bewußtsein» перекладається як «свідомість», коли йдеться про загальне поняття, що охоплює всі можливі акти, і українським відповідником «усвідомлення», коли йдеться про окремий акт свідомості.
7
У «Логічних дослідженнях» я використовував СКАЧАТЬ