Дикий. Гильермо Арриага

Чтение книги онлайн.

      – Серйозно?

      – Ну так, вони справді таке казали.

      Карлос не міг повірити в те, що я йому розповів про зібрання добрих хлопчиків.

      – Вони й справді такі середньовічні?

      – Ще гірше.

      Після розповіді про вікінгів та їхні уявлення про незайманість добрі хлопчики вибухнули потоком люті проти доступних жінок. «Уявлення цього варварського народу неправильне, – роздратовано засперечався Умберто, – воно принижує наших матерів, наших сестер. Хто захоче порочну жінку, просмерділу сексом (я аж здивувався його поетичному натхненню), яка не шанує саму себе?» Йому ледве вдавалося приховати свою лють. Він продовжив, виголошуючи цілий список чеснот, якими мала володіти кожна порядна жінка: скромність, вірність, стриманість, турботливість, слухняність, хазяйновитість, дітолюбність (якості, жодна з яких не була притаманна його матері).

      – Ну гаразд, – сказав я Карлосові, – я вже сходив туди й більше не хочу.

      – Маєш сходити ще раз.

      – Нащо?

      – Щоб не впасти в гріх.

      – Ну а якщо серйозно? Чого раптом?

      – Бо до мене дійшли деякі чутки про цих блядських святош.

      – А саме?

      – Ніби хочуть попсувати мені бізнес.

      – Вони?

      – Так, вони. Тиждень тому кілька типів у каптурах віддухопелили чотирьох моїх клієнтів. Вони їх дуже сильно відлупцювали й сказали, що нехай краще облишать цим займатися, бо вони покінчать з усіма наркозалежними й тими, хто їх труїть.

      – Не думаю, що вони на таке насміляться.

      – Краще, аби ти все-таки пошаткував цибулю, – сказав він.

      «Пошаткувати цибулю», «наставити очисько», «поокулярити», «запустити мишку», «зіграти з кимось об стінку», «сьорбнути в когось юшки», «дізнатися, скільки в когось два плюс два», іншими словами – не розпатякуючи, піти й витягти з когось інформацію.

      – Попідспівуй їм. Нарозказуй історій з Біблії, а не про вікінгів і їхніх гаряченьких хтивих баб.

      Ми обоє засміялися. Гаразд, я їм тепер не перечитиму. Треба, отже, підлаштуватися під них, а не перетворюватись на їхнього супротивника.