Вода з каменю. Саксаул у пісках (збірник). Роман Іваничук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ рід і батьківські могили… Ребе, поможи мені знайти людину, яка все віддає іншим, а собі не бере нічого… Тоді я успокоюсь і помру…

      – Такого ти хочеш знайти? Вей мір, як можна знайти такого? Навіть птахи небесні… Але постій, між своїми ти не шукав?

      – Як він може між своїми знайти таку людину, коли вони не мають що віддати, – вставив Арон. – Ребе, порадь, що робити, коли нема що віддавати?

      – Шукайте – і знайдете, просіть – і дасться вам. Благословенний, в кого дорога чесна, хто в законі Господа ходить. Хто сіє із сльозами, той збере з піснями, – заговорив псалмами раввін, а цецале захоплено похитував головою, прицмокував, додаючи йому впевненості:

      – Це-це-це!

      – Але ж здобули беззаконники меча і натягнули лука свого, щоб повалити мізерного й бідного, – крізь сльози мовив Арон, згадавши Давидів псалом.

      Цецале захитав головою, але вмить спам'ятався, що ці слова вимовив не раввін. Ребе схилив голову, думав, що відказати, потім спитав Арона:

      – Чим ти займаєшся?

      – Я торгував тютюном…

      – І мав з того хосен?

      – Мав…

      – Це не той, Агасфере, якого ти шукаєш, – позирнув раввін на старого. – А ти що робиш? – звернувся до Курковського.

      – Я трупів вивожу з міста і дістаю за це овес і гроші, – понуро відказав візник і підкинув у руці гульдена.

      У цецале заблищали очі.

      – І згорять вони у вогні вічному, – глибокодумно мовив раввін. – Це теж не той, Агасфер, якого ти шукаєш.

      – Ребе, – підступив уперед Курковський, опускаючи на раввіна важкий погляд, – а той вічний вогонь насправді є?

      – Є. Геєнна огненна – так сказано в Писанії.

      – То чому б не використати його для отеплення міста? – запитав, дивлячись упритул на раввіна. – Чей замерзаємо живцем.

      Цецале підступив до свого наставника й вибалушив на Курковського великі очі, щоб його налякати.

      Раввін заговорив приповістками Соломона, цецале прицмокував, пан Курковський відступив назад, ховався від словесної зливи, мов від дощу під дах.

      – Дай науку мудрому, і він стане ще мудрішим; не картай дурного, бо зненавидить тебе, а картай мудрого і будеш йому любий; з усілякої праці є користь, а з дурної балаканини тільки шкода; розумного докір більше діймає, ніж дурного сто ударів; і дурень, як мовчить, здається мудрим… – Раввін нарешті збився, а цецале, завертаючи очі, цмокав:

      – Це-це-це!

      – Ребе, ти не дав мені поради, – сказав Агасфер.

      Раввін зосередився і, обходячи Арониху, зупинив свій погляд на Ясеві.

      – Чим ти займаєшся?

      – А я нічим, – відказав, посміхаючись, Ясьо. – Я веселий і потішаю людей.

      – А що ти маєш за це?

      – Втіху…

      – Агасфере, – підвів руки раввін, – ти знайшов людину, яка все віддає, а собі не бере нічого!

      Агасфер здивовано подивився на Яся, йому СКАЧАТЬ