Секрети Лос-Анджелеса. Джеймс Эллрой
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Секрети Лос-Анджелеса - Джеймс Эллрой страница 39

СКАЧАТЬ фотожурнали, джентльмени. Останнім часом нерідко їх знаходять на місцях скоєння злочину, особливо якщо йдеться про справи, пов’язані із наркотиками, букмекерством та проституцією. Зазвичай такі штуки виробляють у Мексиці, тому це перебуває поза нашою юрисдикцією. Але в той же час порнографія зазвичай – це добре організований бізнес, тому що на виробництво матеріалу потрібні великі бабки, а на його розповсюдження – ще й великі зв’язки. Але Джек Драґна – депортований, Мікі Коен – у в’язниці, та й узагалі, він занадто пуританин для таких речей, а Мо Яґєлці і без того є чим опікуватися. Брудні картинки не у стилі й Джека Вейла – той лише трусить букмекерів і потім просаджує всі гроші у казино в Лас-Веґасі. До того ж не схоже, аби все це друкувалося тут – занадто висока якість, як для типографій Лос-Анджелесу. Хлопці з дільниці на Ньютон-стрит перевірили – у місцевих друкарень просто немає технічної можливості друкувати такі журнали. Однак декорації знімків вказують на те, що робили їх десь у Лос-Анджелесі: у вікнах іноді видно пейзажі, які нагадують Голлівуд-Гіллс, та й узагалі – меблювання на фото притаманне типовим дешевим лос-анджелеським помешканням Отже, наше завдання: знайти джерело цього бруду й заарештувати всіх, хто це виробляє, позує для цього та розповсюджує, та й меблювання типове для дешевих лос-анджелеських квартирок.

      Джек застогнав. Господи, мисливці на порноділків у 1953-му. Але іншим, здавалося, кортіло погортати картинки або, може, навіть і показати дружинам.

      Міллард ковтнув таблетку від серця:

      – Хлопці з Ньютон-стрит опитали всіх, хто міг бути пов’язаний із цим, і всі вони заперечують, що мають таке. У типографіях ніхто не знає, де могли виготовити журнали. Журнали показали працівникам Бюро та нашим загонам у відділках по всьому місту, але моделей ніхто не впізнав. Так що, джентльмени, вся надія на вас.

      Гендерсон і Кіфка підняли руки; у Стейтіса хіба аж слина потекла. Міллард роздав журнали.

      – Вінсеннсе, невже б ти хотів зараз бути десь в іншому місці?

      – Так, капітане. У Відділі боротьби з наркотиками.

      – Серйозно? А ще?

      – Ну, хіба що у другому загоні – вони з повіями працюють.

      – Розкрий велику справу, сержанте, і мотай звідси. Я охоче тебе позбудуся.

      Приміщенням пронеслися охи, ахи, смішки та улюлюкання; троє чоловіків заперечно похитали головами, вочевидь, не впізнавши нікого. Журнали передали Джекові,

      Сім примірників, високоясний глянцевий папір, прості чорні обкладинки. По шістнадцять сторінок із фотографіями у кожному журналі: кольорові та чорно-білі. Два номери розірвані навпіл; фотографії були дуже відверті: чоловіки з жінками, чоловіки з чоловіками, жінки з жінками. Проникнення великим планом: натурали, гомики, лесбійки із ділдо. А за вікнами – голлівудський пейзаж; знімки злягань у дешевих квартирах: щось на кшталт ліпнини на стелі, стандартний набір чи не всіх лос-анджелеських кімнат-кавалерок. Для порнографічних фото обстановка СКАЧАТЬ