Промови, що змінили світ. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ раптова буря, що розметала їхні кораблі, але безумовним є і величезний вплив промови Єлизавети на бойовий дух англійських солдатів і моряків. Ця промова по праву вважається одним із шедеврів ораторського мистецтва.

      Промова Єлизавети І до військ у Тільбері

1588 рік

      Мій улюблений народе!

      Ми були вмовлені тими, хто піклується про нашу безпеку, уникати виступів перед озброєним натовпом, через страх зрадництва; але я запевняю вас, що я не хочу жити, не довіряючи моєму відданому й улюбленому народу. Хай тирани бояться, я ж завжди поводилася так, що, бачить Бог, довіряла мої владу й безпеку вірним серцям і добрій волі моїх підданих; і тому я зараз серед вас, як ви бачите, у цей час, не для відпочинку і розваг, але сповнена рішучості, у розпалі битви, жити і вмерти серед вас; покласти за мого Бога і моє королівство, і мій народ, мою честь і мою кров, [обернувшись] на порох. Я знаю, у мене є тіло, і [це тіло] слабкої і безпомічної жінки, але в мене серце і дух короля, і я сповнена презирства до того, що Падуя чи Іспанія, чи інший монарх Європи може насмілитися вторгнутися в межі мого королівства; і перш ніж яке-небудь безчестя впаде на мене, я сама візьму в руки зброю, я сама стану вашим генералом, суддею і тим, хто винагороджує кожного з вас по ваших заслугах на полі [бою]. Я знаю, що за вашу спритність ви вже заслужили нагород і крон; і ми запевняємо вас словом монарха, вони будуть обов’язково виплачені вам. У нещасливі часи мій генерал-лейтенант7 заміщатиме мене, [тому що він] найшляхетніша та найбільш досвідчена людина, аніж монарх, котрий ніколи не командував [військами]; без сумніву вашим послухом моєму генералові, вашою злагодою в таборі і вашою цінністю на полі [бою] ми незабаром здобудемо славну перемогу над ворогами мого Бога, мого королівства і мого народу.

      30 листопада 1601 року 141 член Палати громад схилили коліна, коли 68-літня Єлизавета I увійшла до Прийомної зали парламенту, щоб оголосити своє щорічне послання. Королева була в чудовій формі, однак її промова стала останнім виступом у парламенті. Можливо, передчуваючи це, королева обернула звичайну доповідь у «золоті слова», які надалі часто цитувалися в моменти, коли Англія опинялася перед лицем серйозної небезпеки.

      «Прощальна» («золота») промова Єлизавети І

30 листопада 1601 року

      Пане спікер!

      Ми вислухали ваш виступ і бачимо вашу турботу про наше становище. Я запевняю вас, що немає монарха, котрий любить своїх підданих більше [за нас], або чия любов може зрівнятися з нашою. Немає такої коштовності, хоч скільки б вона коштувала, яку б я поставила вище цієї: я маю на увазі вашу любов. Тому що я шаную її понад усякі скарби; тому що ми знаємо, як винагороджувати, але любов і вдячність я вважаю неоціненними. І, хоча Господь підніс мене високо, я все-таки вважаю славою мого правління те, що я правлю з вашою любов’ю. Через це я радію не стільки тому, що Господь зробив мене королевою, скільки тому, що я королева такого вдячного народу. Через це мені нема чого бажати СКАЧАТЬ