Гелтер Скелтер. Олександр Завара

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Дара,– за виключенням Кравича, бо його чомусь ніхто не вважав за повноцінну людину,– здавалася дивною й різношерстою. Така компанія могла виникнути лише під час дійсно забойної вечірки, коли в угарі всі стають братами й сестрами на годину чи максимум на ніч. Потім ранок повертає всіх на свої місця – відповідно до придбаних на це життя квитків, і вчорашні приятелі й коханці знову можуть не помічати одне одного, не вітатися й навіть знущатися одне над одним. Однак з присутніми все було інакше: їх насправді поєднували цілком видимі нитки. Тому, якщо б ви були в курсі їхніх інтересів і справ, такі збори не здалися б якоюсь дивиною. Ба більше: коли плануєш зробити щось цікаве, таємне або взагалі заборонене, збиратися краще з людьми, про яких принаймні знаєш, що вони не зіпсують тобі розвагу. А тут усі були саме такими.

      – Господи, і цей приплентався! І навіщо? – Алекс не полюбляв Макса за його нібито нікчемність, хоча, чесно кажучи, йому взагалі мало хто подобався. І, певна річ, відсутність симпатії була взаємною.

      – Чувак, розслабся,– озвався Остап,– Макс свій пацан.

      Він кивнув хлопцеві й указав жестом на підлогу, запрошуючи тим самим до кола присутніх. Все скидалося на підготовку до чогось вельми й вельми нестандартного.

      – Усім привіт! Як справи? – із удаваною бадьорістю спитав Макс, улаштовуючись між Мафіном і Дарою з її Богданом.

      Він на якусь мить випадково торкнувся дівчини, від чого всередині потеплішало. Ніхто не відповів, присутні й далі перебували кожен на своїй хвилі. Хтозна, чи демонстрували вони свою неповагу до нього, чи їм справді все було по цимбалах, але юнакові стало ще більше не по собі.

      Не знаючи, що робити далі, він роззирнувся.

      Дара про щось шепотілася з бойфрендом, Остап так само стиха розмовляв із Сергієм, Алекс від нічого робити повзав пальцем по дисплею новітньої моделі гаджета від компанії «А в мене до фіга зелені», а його відданий зброєносець, як завжди, мовчки стирчав поза кола запрошених. Очі його здавалися цілком порожніми, та коли Алекс тихо матюкнувся, бо побачив на дисплеї щось таке, що йому не сподобалося, Макс випадково зауважив у погляді Сашка дивний спалах, схожий на лють. Спалах був миттєвий, але Макс міг би заприсягтися, що вгадав емоцію на всі сто, адже та була йому добре відома.

      Поки гості чекали, Лана поралася в зоні кімнати, відведеній під кухню-столову. Може, планувався якийсь бенкет?

      Спостерігаючи за присутніми, Макс нарешті зрозумів: це не розіграш, це щось інше, і слава Богу. Тому він полегшено видихнув і знову оцінив оточення, але вже, так би мовити, свіжими очима. Оскільки до кімнати не проникало світло знадвору, вікно заздалегідь щільно затулили шторами. Мабуть, це було частиною плану, та й жовті церковні свічки біля кожного гостя горіли не просто так. Хто-хто, а Макс міг відрізнити справжній віск від парафінової бутафорії, що продається в супермаркетах. І все через те, що з якогось часу його матір раптом стала аж надто побожною, отже, запаси цього добра у СКАЧАТЬ