Воля Ізабелли. Ганна Гороженко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ці валянки вона одягає під вишукані сукні! І її слуги кажуть: це в цариці мерзнуть ноги, – жартома за келихом шампанського розповідав у приватній бесіді англійський посол Вільямс.

      Все до дрібниць з життя монархів тогочасної Європи княгиня Речі Посполитої дізнавалась завдяки гостям її салону, публічним і таємним друзям та послам, що вишикувались до неї з візитами у дні прийомів. Сьогодні ж у неї черговий, на який прийде весь варшавський світ з його інтригами та плітками.

      Батистова сорочка, в якій її світлість завжди приймала ванну, була з настільки тонкої тканини, що ледь відчувалась на тілі навіть у воді. Мармурова купальня вже нагрілась та парувала. Хмаринки підіймались угору – наче дим від ладану. Думки розлітались геть, і голова жінки стала безтурботно легкою.

      За деякий час Ізабелла подивилась на руки – тепла вода утворила ривчаки зморшок на пальцях. Обряд омовіння треба було завершувати. Жінка підвелась, служниці бережно загорнули маленьку тендітну фігурку з сніжно-білою шкірою в численні простирадла. Ізабелла присіла на свою тронну канапу й по-холопському підібрала ноги – наче вона й не королівського роду, а проста смертна жінка. Доторкнулась до мокрого волосся, з пасма на шиї стікав струмок прямісінько в складку між маленьких грудей. Чорні прямі коси до плечей – за останньою модою рококо їх приховують під пишними перуками. Й мало хто знає, що коси в неї могли б витись, якби їм дозволили вирости бодай трохи довшими.

      Після горнятка ромашкового чаю та кількох канапок на сніданок жінка підійшла до позолоченого дзеркала. Це було знаком для служниць – про початок одягання. Спершу княгиню облачили у нову сорочку з білим мережаним низом. За ним – теплі панчохи, що обв’язувались стрічками над колінами. Шовковий корсет з китового усу, «кошик» на стегна, який створював об’єм там, де його воліли бачити найбільші модники того часу. Вправні служниці одягали княгиню прудко – таємні кишені, планка на корсет, спідниця в яскраво-сині квіти, розсипані на білому індійському мусліні, і врешті – улюблений жакет кольору неба, для прогулянок у палацовому саду. Щоб теплі весняні промені не відбились вульгарною засмагою на обличчі, княгиня одягла чорну маску і капелюх із широкими полями. Сьогодні в неї прийом до якого її світлість готуватиметься цілий день.

      В саду маленьку постать у блакитному, що вийшла на палацові сходи, бачать усі мешканці маєтку. Це їх змушує рухатись швидше. Всі знають: княгиня з холопами буває жорстокою, якщо їй щось не до вподоби. Тож садівники хутчіш висаджують травневі троянди біля паркових воріт. Служниці розвантажують карету з продуктами для кухаря вдвічі швидше, ніж до цього. А під альтанкою музики, яким наказано репетирувати сьогодні цілий день – миттю розсипаються по своїх місцях і заводять Йоганна Фукса.

      Зі спини до княгині наблизився чоловік у темному камзолі й застиг у поклоні. Стояв так довго, наче не людина він, а одна із паркових статуй.

      – Карле, – СКАЧАТЬ