Долаючи тишу. Жіночі історії війни. Марта Гавришко

Чтение книги онлайн.

      34

      Сина.

      Марія Віслапуу (дівоче прізвище – Гриб): «Уночі прийшов і ліг біля монахині. Горіло світло, він її ґвалтував у всіх на очах»

      Народилася 28 січня 1928 року в селі Жирівка, тепер Пустомитівського району на Львівщині в селянській родині Марії Шавель і Степана Гриба. Марія була третьою дитиною в сім’ї після Любомири і Василя. Навчалася в торгівельній школі і в педагогічному училищі у Львові. Пройшла вишкіл в Організації українських націоналістів. Обрала псевдо «Роксолана». Працювала зв’язковою. 13 березня 1946 року її арештували. За три місяці військовий трибунал військ НКВС Львівської області засудив до п’яти років позбавлення волі і на стільки ж – обмеження громадянських прав із конфіскацією майна. Тоді ж засудили її брата Василя до 10 років виправно-трудових таборів і 5 років обмеження громадянських прав. Покарання Марія відбувала в Антрациті на Луганщині, у Республіці Комі та в Красноярському краї Росії. Там познайомилася з майбутнім чоловіком – політичним в’язнем, учасником естонського антирадянського руху опору Олександром Віслапуу. Вийшла заміж за нього 19 вересня 1954 року – за три місяці після звільнення. Понад п’ять років подружжя жило в Естонії. Працювали на свинофермі. Потім повернулися в Україну. Звели будинок у Сокільниках Пустомитівського району на Львівщині. Працювала вихователькою в дитячому садку, потім – із чоловіком на Львівському автобусному заводі. Реабілітована 12 липня 1989 року. Із чоловіком прожила в шлюбі 58 років. Він помер 20 квітня 2012 року. Виховали синів Велла і Степана. Другого червня 2017 року Степан помер від раку горла. Живе в Сокільниках. Має четверо внуків і четверо правнуків.

      Марія Віслапуу (сидить крайня зліва) з родичами і своїми дітьми. Поруч біля неї мати Марія і батько Степан, а у першому ряду сини: Степан (крайній зліва) і Велло (наступний). Фото зроблене у Жирівці на Львівщині. Серпень, 1958 р.

      Як почалася війна35, тато пішов СКАЧАТЬ