Війни Міллігана. Деніел Кіз
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Війни Міллігана - Деніел Кіз страница 14

СКАЧАТЬ аллен всівся на ліжко й задумався над мотивами цих двох. На перший погляд вони досить приязні. Як і художник-сусід Мейсон, вони по-дружньому його привітали й прийняли у своє коло. Вочевидь, загальний розумовий рівень у відділенні «А» вищий, аніж у 22-му, але соціопати вважаються небезпечнішими, тому охорона тут посилена.

      – Я не соціопат, – уголос промовив аллен. Звісно ж, він знав, що так називають будь-яких невиправних правопорушників. Це слово часто можна почути у смертельних вироках: вважається, що якщо вбивця не здатен до співчуття і не може нічого навчитися зі свого покарання, треба його назавжди прибрати із суспільства.

      Доктор Кол якось пояснив Біллі, що хоч він і психічнохворий, однак, на відміну від злочинців-соціопатів, має совість і співчуття до інших.

      Значить, тут йому не місце.

      Він або ж томмі знайде звідси вихід.

      аллен скинув черевики й ліг. Можна спробувати роздивлятися стелю – раптом це допоможе розслабитися й очистити свідомість. Не вийшло – шум ззовні ніяк не давав відволіктися. Невгамовні голоси, шаркання ніг, совання меблів. Слова зливаються в суцільний шум – як у роздягальні спортсменів після гри. Він почав настукувати якийсь ритм об бильце ліжка.

      З коридору почулося бряцання ключів, що попереджало про наближення наглядача. аллен перестав вистукувати. Бряцання ставало гучнішим, а людський гамір – тихішим. Зрештою звук завмер просто за його дверима – значить, наглядач дістав потрібний ключ. аллен швидко сів на ліжку, щоб його не захопили зненацька.

      На зріст чоловік був не вищим за аллена – десь метр вісімдесят, – з темними очима й чорним жирним волоссям, одна прядка якого була охайно зачесана на лоб. Біло-жовта сорочка, заправлена в мішкуваті сірі штани, обтягувала великий живіт. Поліровані блискучі черевики були схожі на ті, що носять поліцейські. На вигляд йому було років сорок.

      – Міллігане, – почав він, – мене звати Сем Рузолі, для тебе – містер Рузолі. Я знаю, хто ти – ким тебе вважають. Твоє життя тут може бути або простим, або неприємним. Ти маєш робити те, що я тобі кажу. Зрозуміло?

      Погроза у голосі Рузолі підняла щось темне й болюче в душі аллена. Він відчайдушно намагався стримати сльози страху.

      – Я в цьому відділенні головний, і тут усе йде по-моєму. Ви граєте за моїми правилами – а я не погіршую вам усім життя, – він моторошно посміхнувся. – Повір мені, тобі точно не треба, аби я погіршив твоє життя.

      З тим Рузолі попрямував назад до дверей, а потім різко повернувся й постукав себе по бейджику:

      – І не забудь ім’я.

      аллен лишився сам. Він повернувся до вікна й став розглядати сутінки за ґратами. Страшно було думати, що оцей штурмовик-соціопат тепер буде ним командувати. Згадалося, як доктор Ґардінґ казав: «Насилля породжує насилля». Але ж як інакше захистити себе? Якщо підставити іншу щоку – зламають щелепу.

      Засинати зараз не можна, бо вийде рейджен – а доктор Кол кілька днів тому, до переведення з Афін, попередив його: якщо з’явиться хранитель ненависті, виникнуть серйозні проблеми. Кол взагалі дуже добре пояснив, що таке СКАЧАТЬ