Одіссея. Гомер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ усі б вони стали тоді й гіркошлюбні!

      Тільки в безсмертних богів лежить іще це на колінах —

      Стане він помсту чинити за себе чи ні, повернувшись

      В рідну оселю. А зараз тобі вже подумати треба,

      ²⁷⁰ Як би отих женихів із власного дому прогнати.

      Отже, послухай тепер і візьми ці слова до уваги:

      Завтра на збори усіх поскликавши героїв ахейських,

      Все розкажи їм, – боги ж тут нехай тобі свідками будуть.

      Потім від всіх женихів зажадай по домах розійтися;

      ²⁷⁵ Мати ж твоя, якщо знов її серце одруження прагне,

      Хай повертається в дім до свого вельможного батька;

      Там хай справлять весілля й багаті нехай приготують

      Віно й дарунки, що любій належить одержати доньці.

      Дам і тобі я пораду розумну, її ти послухай:

      ²⁸⁰ Кращий візьми корабель і, дванадцять гребців спорядивши,

      Їдь розпитати про батька, якого так довго немає, —

      Може, почуєш од смертних що-небудь чи з уст Поголоски,

      Вісниці Зевса, що людям чуток щонайбільше приносить;

      В Пілосі ради спитай в богосвітлого Нестора спершу,

      ²⁸⁵ Звідти у Спарту заїдь до русявого ти Менелая,

      Він-бо останній приїхав із мідянозбройних ахеїв.

      Тільки почуєш, що батько живий і вернутися має,

      Жди цілий рік і терпляче усі оті знось неподобства;

      А як почуєш, що вмер він, що більше його вже немає,

      ²⁹⁰ Швидше додому вертайся, до милої серцю вітчизни,

      Пагорб могильний насип і похорон справ урочистий,

      Все як годиться, й тоді вже віддай свою матінку заміж.

      Потім, коли ти закінчиш і зробиш усе, як я радив,

      В серці своєму розваж і в думках обміркуй неодмінно,

      ²⁹⁵ Як у господі твоїй женихів повинищувать краще —

      Підступом чи не ховаючись. Годі дитиною бути,

      Виріс ти з цього давно, не в такому-бо ти уже віці.

      Чи невідомо тобі, якої Орест богосвітлий

      Слави зажив між людьми, помстившись на батькоубивці

      ³⁰⁰ Злому Егісті, що вбив славетного батька у нього?

      Друже мій любий, я бачу, ти й рослий удавсь, і вродливий,

      Будь же відважний, щоб доброї слави в потомках набути.

      Я ж на швидкий корабель свій іти вже до друзів повинен, —

      Мабуть, давно їм терпець уривається ждати на мене.

      ³⁰⁵ Ти ж подбай про своє й над моїми подумай словами».

      Відповідаючи, мовив на це Телемах тямовитий:

      «Так доброзичливо ти, мій гостю, до мене говориш,

      Наче до сина отець, і порад я твоїх не забуду.

      Трохи зостанься ще тут, хоч і дуже ти в путь поспішаєш.

      ³¹⁰ Добре помийся у мене, дай милому серцю утіху,

      Потім, радіючи духом, на свій корабель з подарунком

      Підеш почесним; на спогад я річ тобі гарну СКАЧАТЬ