Гніздо. Володимир Єшкілєв

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ніколи не турбувало, що ані ваше місце народження, ані особа вашого біологічного батька невідомі?

      – Ні. Не турбувало, – Пела згадала братову науку. Він сказав, що під час допиту треба думати про найприємніше й подумки переживати це найприємніше, як процес. Найприємнішим в її житті була подружка Оса. Симпатична білявка з Альфи, яка вміла пристрасно цілуватись. Тому Пела почала згадувати, як вони з Осою вчора усамітнились в тій частині душової, куди, за їхніми розрахунками, не заглядали оглядові відеоприлади.

      – Треба додавати звертання «сір», Пело. Ми тут, якщо ви цього ще не зрозуміли, представляємо імперський уряд.

      – Вибачте, сір, – каже дівчина вголос, а подумки… Подумки вона занурює ніс у мокре волосся Оси.

      – Ваша мати загинула?

      – Так, сір. – А тепер Оса цілує її й злизує з її шкіри потічки води.

      – За яких обставин?

      – Мені тоді було п’ять років, сір. Мені сказали, що вона загинула під час аварії на транспортному терміналі міста Нью-Фенікс у південній півкулі. Вона працювала на суборбітальному транспорті.

      – Мати розповідала вам про походження вашої родини? Про вашого батька, про той світ, з якого вона прибула на Аврелію?

      – Ні, сір. – Оса розсуває гарячим язиком губи Пели. «Оса, ти супер! Ти справжня альфійська майстер-сексі! Тільки ти вмієш так розсувати губи, так вперто і ніжно, вперто і ніжно…»

      – Нічого?

      – Нічого. – Язик Оси розсуває вже зовсім інше.

      – Дивно.

      – Я кажу правду, сір. – «Який в неї язик! Це не язик, а тератронна бомба!»

      – У вас є брат.

      – Так, сір, є.

      – Як його звати?

      – Хепі Етальдіно Махоніко.

      – Що ви про нього знаєте?

      – Він мій старший брат, сір, йому двадцять сім стандартних років, в нас спільні батьки, він чоловічої статі. Наскількі мені відомо, він не змінював стать і не зазнавав статевої модифікації. Він жив на Аврелії після смерті мами, закінчив з відзнакою технічну школу за спеціальністю «програміст біокібернетичних систем», працював техніком у службах Цивільного флоту. Чотири роки тому він підписав контракт з альфійською компанією «Омікрон Позитрал». Спочатку він працював у місцевій філії, а потім йому запропонували роботу на Альфі. Він погодився, підписав новий контракт і полетів на Альфу.

      – Коли саме?

      – У тринадцятому році… – вона зробила вигляд, що напружено згадує, а тим часом… Тим часом вони з Осою поступово зливаються в одну скажену істоту, безмежно далеку від того нафіг їм не потрібного тринадцятого року. – Десь улітку, сір. За стандартним часом. Мені тоді дозволили його провести. Я бачила, як злітав «човник» з Хепі. Він злітав з естакади космодрома Ванлу.

      – Яку посаду йому запропонували на Альфі?

      – Хепі казав, що хорошу посаду, СКАЧАТЬ