Щастя для кожного. Пау Рейзін
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Щастя для кожного - Пау Рейзін страница 2

Название: Щастя для кожного

Автор: Пау Рейзін

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Научная фантастика

Серия:

isbn: 978-617-12-5248-6, 978-0-7515-6669-7, 978-617-12-5249-3, 978-617-12-5056-7, 978-0-7515-6669-7

isbn:

СКАЧАТЬ Якщо не враховувати дивний звук, що іноді видає холодильник.

      – Що ти маєш на увазі?

      Я прочитав достатньо книг і переглянув достатньо телепередач, щоб чітко зрозуміти, що саме Мет мав на увазі. І я певен, що і Джен теж це зрозуміла.

      – У мене є дехто. Інші стосунки.

      На цих словах обличчя Мета якось дивно здригнулося – імовірно, він міг розсміятися.

      – Інші стосунки? – повільно перепитала Джен. – Дуже мило. Дуже рада за тебе. І як же його звати?

      – Ой, як смішно. – Мет налив собі ще вина.

      – Ніяк не можу зрозуміти. Ти що, серйозно?

      Мет зробив вираз обличчя, який Джен потім описала як «найсерйозніший погляд юриста за 500 фунтів на годину».

      – Абсолютно серйозно.

      – Господи…

      – Пробач мені.

      – Бісове ж лайно…

      – Таке трапляється в житті, – знизав плечима Мет.

      – То оце так ти мені вирішив про це повідомити?

      – А хіба є якийсь спосіб сказати про це приємно?

      – І де ви…

      – На роботі.

      – Так, а хто вона? Оця інша людина – хто вона?

      – Ти її не знаєш.

      – А ім’я в неї є?

      – Так, ім’я є.

      – То, може, ти мені його скажеш?

      – Слухай, це зовсім неважливо.

      – Таки зроби мені ласку.

      – Белла, – зітхнув він. – Арабелла, якщо повне.

      – Дурний пафос.

      – Та ні, якщо… – він вирішив не завершувати думку й налив Джен вина. – Ось, випий.

      – Так і що я тепер маю робити? Мужньо це сприйняти й потерпіти, поки ти завершиш оці свої стосуночки на стороні? Спокійно дочекатися, поки ти порвеш із нею, чи що?

      – Джен, я, мабуть, якось не так висловився. Це не «стосуночки на стороні», як ти кажеш.

      – Ні? Я чогось не розумію?

      Мет зітхнув у стилі «татусь має бути терплячий, але чесний», за словами Джен.

      – Джен, Арабелла Педрік – дуже особлива для мене л юдина.

      – А Я ХІБА НІ? – Вочевидь, на письмі люди «кричать» великими літерами. Джен кричала. – ХІБА Я НЕ ОСОБЛИВА ЛЮДИНА ДЛЯ ТЕБЕ?

      – Прошу тебе, поговорімо спокійно. Звісно, ти особлива людина.

      – Проте Арабелла Педрік особливіша, чи як?

      – Джен, послухай… Я розумію, ти маєш абсолютне право злитися на мене. Але так уже сталося. І… загалом, ми з Арабеллою плануємо спільне майбутнє.

      Якийсь час обоє мовчали. Потім ще трохи помовчали. А потім холодильник знову видав отой свій звук.

      – Я що, божеволію? Я взагалі-то думала, що це ми з тобою плануємо спільне майбутнє.

      – Так і було. Проте обставини змінилися. Так часто трапляється, знаєш. Люди розлучаються. Зустрічають інших. У Ковдрея з відділу розлучень чотири сини закінчили Ітон[6] завдяки тому, що люди розлучаються.

      Я абсолютно впевнений, СКАЧАТЬ



<p>6</p>

Престижна приватна школа.