«Аляска». Сергій Бут

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Артисте, чому мовчиш, твій голос інколи луна на всю лікарню!

      Дифірамби медсестри стали мінімальним визнанням Бемолевого таланту, від чого народний артист психушки враз зашарівся. Чахлий відвернувся, не можучи пережити схвальні відгуки колеги на адресу телепня, якими, без винятку, були для нього геть усі пацієнти психлікарні. Відчуваючи приплив відрази до підопічних і тим паче до їхніх сідниць, санітар забрався геть, гримнувши на прощання дверима.

      Приміщення ожило голосами пацієнтів. Усі як один загомоніли в присутності жінки, по черзі оголюючи для процедур білясті сідниці. Таке пожвавлення тішило Світлану, яка почувалася справжньою королівною в чоловічій компанії.

      – Не забудь ватки прикласти, – у Бемоля прорізався голос.

      – Сам прикладай, у мене лак на нігтях іще не висох!

      Медсестра демонстративно дмухнула на розтопирені віялом пальці лівої руки й подала Бемолю змочений у спирті тампон після того, як вийняла з м’яких тканин співучого пацієнта голку шприца.

      Попри специфіку роботи й діагнози пацієнтів, вона вбачала в цих немічних насамперед гідну кандидатуру на роль майбутнього обранця, тому доброзичливий тон і мінімальна увага кожному були додатковим інструментом у боротьбі за жіноче щастя.

      Коли черга дійшла до Міхаеля, той з радістю стягнув свої кальсони, підставляючи голці крейдовий зад. Він легенько зойкнув, відчувши укол, і не втримався від компліменту турботливій медсестрі.

      – Свєт… Яка ти ніжна.

      Світлана віддячила лагідним дезінфікуванням ранки і як бонус легенько вщипнула Міхаеля за іншу сідницю. Задоволений таким знаком уваги хлопець натягнув спіднє й перевернувся на бік, а Косметичка підійшла до ліжка новоприбулого пацієнта. Він її зацікавив. Молодий, стрункий, засмаглий – тільки білки світяться на тлі матової шкіри – та водночас незвичний. На відміну від інших мовчав, не поїдав її очима, наче не жив.

      – Хто тут у нас? – поцікавилась Світлана, оглядаючи атлетично збудованого чоловіка, хоча й не зовсім здорового, якщо судити з обличчя. Водолаз мовчав, отож втрутився Міхаель:

      – Новенький-готовенький.

      – Новеньким ще нічого не призначали.

      Світлана знову зміряла очима чоловіка, який відверто уникав її погляду, і, повернувши голову до Міхаеля, перепитала про всяк випадок:

      – Одружений чи вільний?

      Оскільки досі ніхто з присутніх не чув від новоспеченого сусіда жодного слова, то Міхаель поінформував дівчину:

      – Це науці невідомо. Бачте, наш новий колега не подав іще ані звуку.

      Світлана скоса зиркнула на новоприбульця та хтиво промовила:

      – Головне, щоб агрегат подавав ознаки життя. Хіба ні, Міську?

      Медсестра зарядила палату сміхом. Він виривався з жіночих грудей, ледь стримуваних напнутими ґудзиками сестринського халата. Міхаель, СКАЧАТЬ