Правила батьківства. Річард Темплар
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Правила батьківства - Річард Темплар страница 11

СКАЧАТЬ команди в лізі чи слухати про перебіг уявної битви між силами світла і військом прибульців-нападників. Ніхто вас не змушує шукати в цьому задоволення. Це лише засіб на шляху до мети. А мета – провести час зі своєю дитиною, дізнатися про її світосприйняття, про те, що її тішить, засмучує, завдає болю, вражає, змушує нудьгувати чи інтригує.

      Опанувавши науку зосереджуватися й насолоджуватися, ви зрозумієте, що отримуєте значно більше задоволення від спілкування з дитиною, і тепер уже ви вчитесь у неї. А щойно ви почнете радіти спілкуванню із сином чи дочкою, коли у вас є на це час, ви зможете набагато менше перейматися через те, що насправді не здатні витримати чергової серії мультфільму про поні.

      Щоб отримати насолоду, треба зосередитися на спілкуванні.

      Правило 18

      Мова не про вас – мова про ваших дітей

      Варто дещо пояснити. Мати дітей не обов’язково. Вас не примушують до цього. Та якщо ви вже вирішили стати батьками, повинні насамперед дбати про них. Це не означає, що вам слід давати дітям усе, що їм заманеться, – часто це зовсім не так. Ідеться про те, що рішення мають прийматися не на вашу користь, а на користь дітей.

      Вам потрібні приклади? Залюбки наведу декілька. Я знав батьків, які вкладали спати до себе в ліжко шести-семирічну дитину. Вони це робили не тому, що так було краще для неї, а тому, що не хотіли поривати із цією традицією. Дійсно приємно, коли маля тулиться до тебе, проте спання разом з батьками заважає йому стати самостійним, правильно організувати режим сну, навчитися долати страх перед темрявою тощо. А якщо ще й жоден із друзів дитини не спить у ліжку з батьками… що ж, тоді варто нагадати про правило 14.

      А ось іще приклад. Нещодавно приятелька розповіла мені, що її дочка вподобала навчальний курс в університеті, який розташований приблизно за дві сотні кілометрів. Вона сказала, що намагається відмовити дівчину від цього і переконує вступити на інше відділення до місцевого університету, аби та могла жити вдома. Я зауважив, що впевнений: її дочка чудово дасть собі раду. Моя приятелька відповіла, що не сумнівається в цьому, а йдеться про те, що саме вона ще не готова відпустити дочку.

      Часто те, що найкраще для ваших дітей, найкраще й для вас. Та інколи ваші інтереси не збігаються. Раз у раз ми шукаємо причини, щоб виправдати себе (мушу віддати належне моїй знайомій: вона принаймні визнала, що намагається вплинути на рішення своєї дочки щодо вибору навчального закладу). Батьки будуть пояснювати вам, що їхнє чадо прокидається вночі, тому простіше спати в одному ліжку. Ми переконуємо себе, що наші діти недостатньо дорослі для тієї чи іншої справи, що вони хвилюються більше за інших, що так корисніше для здоров’я, що нерозсудливо дозволяти їм чинити так і отак.

      Та глибоко в душі ми чудово знаємо, що робимо. Ми просто не бажаємо зізнатися в цьому, навіть собі. Інакше нам доведеться все міняти на їхню користь. Іноді це вкрай важко, та, одного разу вирішивши мати дітей, ми маємо бути абсолютно чесними із собою й піклуватися перш за все про них.

СКАЧАТЬ