Правила батьківства. Річард Темплар
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Правила батьківства - Річард Темплар страница 12

СКАЧАТЬ захаращенню та безладові, які є нормальним явищем у будинку з дітьми. З’являється нова категорія речей, які ви не в змозі прибрати, бо ніяк не розумієте, що то таке, тому годі й сподіватися знайти їм належне місце.

      Ви можете обирати між двома варіантами. Варіант перший: поступово довести себе до божевілля, знервовано намагаючись робити неможливе та підтримувати лад у домі, цим перетворюючи своїх дітей на закріпачених і манірних псевдодорослих, яким не дозволяють поводитися природно та які ніколи не ходили в помешканні взутими. Варіант другий: поступитися, охолонути, заспокоїтися, припинити опір, дати змогу дітям бути дітьми, не зважати на не завжди чисту підлогу та розгардіяш у кімнаті – тобто зробити вибір на користь щасливої родини з добродушно-веселими й безтурботними дітлахами.

      Я не маю на увазі, що діти ніколи не повинні прибирати за собою. Та хай вони спочатку розважаться, а прибирають згодом. Не страшно, якщо скатертина на обідньому столі замацана пальцями у фарбі, а штани брудні. Бо їх можна випрати. Страшно, якщо дітям не дозволяють невимушено та весело провести час.

      Я не маю на увазі, що діти ніколи не повинні прибирати за собою. Та хай вони спочатку розважаться.

      Правило 20

      Гарні батьки прораховують ризики

      Коли я був підлітком, мій молодший брат – йому було років вісім – вирішив залізти на високе дерево в саду. Він досягнув приблизно висоти даху нашого будинку, коли під ним тріснула гілка. Малий ухопився обома руками за іншу, що була вище, й повиснув, гойдаючись на висоті метрів вісім над землею (лишень уявіть собі цю відстань – це чимало). Не дивно, що волав він вельми голосно.

      Мама вийшла в сад подивитися, що там сталося. У неї, мабуть, усе обірвалося всередині, коли вона побачила його на такій небезпечній висоті, проте вона не виказала свого переляку. Вона спершу заспокоїла хлопця, запевнивши, що все буде гаразд, а потім узялася інструктувати: «На кілька сантиметрів нижче від твоєї лівої ноги є невеличка гілка. Ось вона. Тепер ухопись правою рукою за нижчу гілку…» – і так далі, аж доки він опинився на землі.

      Вам, мабуть, спало на думку, що мама заборонила нам після цього лазити по деревах, принаймні на декілька років, але це не так. Вона розуміла, що мій брат засвоїв корисний урок, – і не помилилася.

      Тож до чого я веду? Я хочу сказати, що діти мають дорослішати, робити помилки, здобувати власний гіркий досвід. Бо, потрапляючи в небезпечні ситуації, вони навчаються долати труднощі. А це означає, що вам доведеться ризикувати. Як правильні батьки, ви маєте дозволити їм лазити по деревах, обрати в середній школі більше предметів для отримання атестата, ніж, на вашу думку, вони здатні подужати, а також відпустити їх у перший туристичний похід.

      Звісно, вам доведеться пам’ятати про ризики. Інколи ставки видаються надто високими, тоді ви скажете «ні». Та ви не можете постійно боятися найгіршого сценарію. Бо тоді ви заборонятимете все лише через відсутність гарантій повної безпеки. І ваші діти нічого не навчаться та не СКАЧАТЬ