Правила батьківства. Річард Темплар
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Правила батьківства - Річард Темплар страница 10
Название: Правила батьківства
Автор: Річард Темплар
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Зарубежная прикладная и научно-популярная литература
isbn: 978-617-12-4029-2, 978-617-12-4028-5, 978-617-12-3723-0, 978-1-292-08804-4
isbn:
За сніданком, коли дітям треба до школи, зазвичай усі метушаться. Проте привітність часу не вимагає, і, відверто кажучи, будь-що є вартим ваших зусиль, якщо воно здатне зробити ваших малюків менш дратівливими, коли ви намагаєтеся причесати їх і напхати їжею. Ви згодні зі мною?
Невже так важко усміхнутися до них, обійняти (доки вони ще в такому віці, коли дозволяють вам це зробити)? Це лише дрібниці, та вони надзвичайно важливі для ваших дітей. Бо їм потрібно знати, що ви щасливі бачити їх.
І якщо їхні черевики насправді брудні, а ви щойно вимили на кухні підлогу (хочеться запитати, навіщо, коли ось-ось мають повернутися діти в брудному взутті), ви ж можете зупинити їх жартом, а потім обійняти й поцілувати за розуміння.
Невже так важко усміхнутися до них, обійняти?
Правило 16
Ставтеся до дітей із повагою
Я знаю одну маму, що постійно дає своїм дітям вказівки: «Йди снідай», «Сідай у машину», «Чисть зуби». Нещодавно я почув, як вона скаржиться: від дітей, мовляв, не дочекаєшся ні «будь ласка», ні «дякую». І ви, і я усвідомлюємо причину цього, та вона її не бачить.
Проте зрозуміти це настільки легко, що аж лячно стає. Чомусь вважається, що діти мають виконувати те, що ви кажете, а от дорослі – ні. Тож дорослого ви ввічливо просите, а дітям наказуєте. Проблема в тому, що діти сприймають це не так. Вони не помічають, як ви розмовляєте з іншими (врешті-решт, діти ніколи не слухають). Вони просто розмовляють з вами так, як ви з ними.
Якщо ваші діти розсудливі, вони звертатимуть увагу радше на ваші дії, ніж на слова. Отже, ви не тільки не маєте права звинувачувати своїх дітей у тому, що вони уникають ввічливих слів, бо самі їх не вживаєте, а маєте радіти, адже ви є для них прикладом.
Ваші діти, звісно, заслуговують на повагу вже хоча б тому, що вони люди. До того ж, якщо ви не поважатимете їх, не дочекаєтеся взаємної пошани. Не бійтеся применшити свій авторитет. Ваші діти швидко зрозуміють, що «Почисть, будь ласка, зуби», «Будь ласка, накрий на стіл» хоч і мають вигляд прохання, та вибору не залишають. Ви, зрештою, вчите їх гарних манер у найкращий спосіб – власним прикладом.
Діти мають вчитися на вашому прикладі не тільки ввічливості. Ніколи не порушуйте дані їм обіцянки, не брешіть (вигадка про Діда Мороза не рахується) і не лайтеся в їх присутності, якщо не хочете, щоб вони вас копіювали. Адже, коли ви так робите, ви насамперед голосно та чітко (хай і без зайвих слів) сповіщаєте їх, що вони для вас менш важливі за інших людей і не заслуговують на повагу. Але ж ми знаємо, що це не так. Важливо, щоб про це знали ще й ваші діти.
Якщо ви любите своїх дітей більше за будь-кого (за винятком вашого подружжя), тоді вони заслуговують на вашу повагу більше за інших, а не менше. Саме так вони навчаться ставитися з пошаною до людей. Отже, проблему «Куди котиться сучасна молодь?» ми розглянули.
СКАЧАТЬ