Таємна історія. Донна Тартт

Чтение книги онлайн.

      Мої плани збентежили Жоржа Лафорґа, коли я розповів йому про них.

      – Це дуже серйозний крок, – проказав він. – Ви ж розумієте, наскільки обмеженими стануть ваші контакти з іншими викладачами, з університетом?

      – Він хороший учитель, – заявив я.

      – Ніхто не може бути аж настільки хорошим. Крім того, якщо між вами раптом виникне якесь непорозуміння або ж ви зазнаєте від нього несправедливості, то ніхто з кафедри вам не зарадить. Ви вже пробачте, але я не бачу сенсу сплачувати тридцять тисяч заради можливості вчитися в одного-єдиного викладача.

      Я думав був скерувати його запитання до Благодійного фонду Гемпден-коледжу, але стримався.

      Лафорґ відкинувся на спинку крісла.

      – Пробачте, але мені здається, що елітарні до снобізму цінності такої людини мали б викликати у вас відразу, – правив він далі. – Чесно кажучи, я вперше чую, щоб він приймав студента, якому компенсували настільки значну частку вартості навчання. Оскільки Гемпден-коледж – демократичний заклад, то ґрунтується на інших засадах.

      – Якщо Джуліан узяв мене, то не настільки він уже й елітарний. Сарказму француз не вловив.

      – Я навіть готовий припустити, він просто не в курсі, що ви на стипендії, – серйозно провадив він.

      – Що ж, якщо й не знає, – здвигнув я плечима, – то я не збираюся ставити його про це до відома.