2010: Друга одіссея. Артур Кларк

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ особа найбільш зацікавлена в його звільненні. Досі цей пан ніколи не намагався зв’язатися із Флойдом після того, як того витурили з Вашинґтона.

      Потім йому стало цікаво: про що вони говоритимуть? Цікавість змінилася на впертий намір ніяк не допомагати кривдникам, потім йому стало соромно за свою дитячу помсту й, зрештою, Флойда накрила хвиля захвату: Віктор Міллісон міг телефонувати йому лише з однієї причини.

      Найбільш нейтральним тоном, на який він був тільки здатен, Флойд відповів:

      – Не можу жалітися, Вікторе. У чому річ?

      – Це секретна лінія? Зв’язок захищено від прослуховування?

      – Ні, дякувати Богу, я такого більше не потребую.

      – Ну, добре, я скажу це й так. Ти пригадуєш останній проект, яким керував?

      – Як же забути, особливо якщо Комітет з астронавтики викликав мене, щоб дістати більше подробиць, лише тиждень тому.

      – Звісно, звісно. Я почитав би твій рапорт, якби мав вільну хвилину. Але я настільки заклопотаний, що навіть до цього руки не дійшли.

      – Сподіваюсь, усе за графіком.

      – Так, на жаль. І ми нічого не можемо вдіяти, щоб прискорити процес. Навіть за умови найбільш посиленої роботи, ми зможемо виграти лише кілька тижнів. І це означає, що ми запізнимося.

      – Щось я не розумію, – Флойд удав із себе святу простоту, – хоча, безперечно, нам ні до чого гаяти час, але ж тут немає якихось крайніх термінів.

      – Тепер є навіть аж два.

      – Це мене так дивує…

      Навіть якщо Віктор і помітив якусь іронію у голосі Флойда, він її злегковажив.

      – Так, тепер є два крайні терміни. Один залежить від людського чинника, а другий – ні. Виявилося, що ми не єдині, хто бажає повернутися на арену подій, та й навряд чи ми зможемо стати першими. Наші давні конкуренти випереджають нас майже на рік.

      – Погано.

      – Та це не найгірше. Навіть якби не було тих клятих перегонів, ми однаково запізнилися б. Коли ми прибудемо, там уже нічого не залишиться.

      – Не сміши мене. Якби Конгрес скасував закон усесвітнього тяжіння, навіть я про це почув би.

      – Я серйозно. Ситуація нестабільна. Зараз я не можу вдаватися в подробиці. Ти вільний решту вечора?

      – Так, – відповів Флойд, із задоволенням усвідомлюючи, що у Вашинґтоні зараз далеко за північ.

      – Добре. Протягом години тобі передадуть пакет. Передзвони мені, щойно ознайомишся з його вмістом.

      – Чи не буде тоді надто пізно?

      – Може, й буде. Проте ми вже змарнували стільки часу, що я не хочу гаяти більше жодної секунди.

      Міллсон дотримав слова. Точно за годину полковник військово-повітряних сил, не більше й не менше, доставив грубий пакет. Доки Флойд читав зміст конверта, посланець розпочав ввічливу розмову з Керолайн.

      – Боюся, мені доведеться забрати його, коли ви закінчите, – СКАЧАТЬ