Кишеня, повна жита. Аґата Крісті

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ звертаючись до кожного чоловіка: «Ось я перед тобою. Я – жінка». Вона говорила, рухалася й дихала сексом, але при всьому тому її очі дивилися гострим, оцінливим поглядом. «Адель Фортеск’ю, – подумав він, – любить чоловіків – але гроші вона любить ще більше».

      Інспектор Ніл перекинув погляд до чоловіка, який ішов за нею й ніс її ключки для гри в гольф. Він знав цей тип дуже добре – тип, який спеціалізувався на молодих дружинах багатих і літніх чоловіків. Містер Вівіан Дюбуа, якщо це був він, відзначався тією сильною чоловічістю, яка насправді ніякою чоловічістю не була. Він був чоловіком, який «розуміє» жінок.

      – Місіс Фортеск’ю?

      – Так. – Вона подивилася на нього чарівним поглядом своїх синіх очей. – Але я не знаю, з ким…

      – Я інспектор Ніл. Боюся, у мене для вас погані новини.

      – Ви маєте на увазі пограбування? Чи щось у такому роді?

      – Ні, нічого в такому роді. Ідеться про вашого чоловіка. Він тяжко захворів сьогодні вранці.

      – Рекс? Захворів?

      – Ми намагалися сконтактуватися з вами з половини на дванадцяту сьогоднішнього дня.

      – Де він тепер? У лікарні?

      – Його забрали до шпиталю Святого Юди. Боюся, вам треба приготуватися до найгіршого.

      – Ви ж не хочете сказати мені, що він… помер?

      Вона трохи нахилилася вперед і схопила його за руку. Почуваючи себе так, ніби він грає якусь дуже серйозну роль на театральній сцені, інспектор підтримав її й повів у хол. Крамп, готовий прийти на допомогу, крутився поруч.

      – Треба дати їй бренді, – сказав він.

      – Ти маєш рацію, Крампе, – підтримав його басовитий голос містера Дюбуа. – Принеси бренді. – А звертаючись до інспектора, він сказав: – Сюди.

      Він відчинив двері ліворуч. Процесія увійшла туди: інспектор, Адель Фортеск’ю, Вівіан Дюбуа і Крамп із карафою та двома келихами.

      Адель Фортеск’ю опустилася в м’яке крісло, затуливши долонею очі. Вона взяла келих, який подав їй інспектор, трохи відпила з нього й відсунула його вбік.

      – Я не хочу цього питва, – сказала вона. – Я почуваюся цілком нормально. Але скажіть мені, щ з ним сталося? Либонь, напад? Бідолашний Рекс.

      – То був не напад, місіс Фортеск’ю.

      – Ви назвалися інспектором? – це запитання пролунало з уст Дюбуа.

      Ніл обернувся до нього.

      – Так, я інспектор поліції, – пояснив він люб’язним тоном, – інспектор Ніл із відділу кримінальних розслідувань.

      Він помітив, як у темних очах співрозмовника з’явився вираз тривоги. Містерові Дюбуа зовсім не хотілося побачити перед собою інспектора з відділу кримінальних розслідувань. І навіть дуже не хотілося.

      – Що сталося? – запитав він. – Якась лиха пригода?

      Цілком неусвідомлено він поточився трохи назад, до дверей. Інспектор Ніл помітив його рух.

      – Боюся, доведеться провести розслідування, – сказав СКАЧАТЬ