Кишеня, повна жита. Аґата Крісті
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Кишеня, повна жита - Аґата Крісті страница 13

Название: Кишеня, повна жита

Автор: Аґата Крісті

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Классические детективы

Серия: Міс Марпл

isbn: 978-617-12-4008-7, 978-617-12-4007-0, 978-617-12-3860-2, 978-0-06-207365-5

isbn:

СКАЧАТЬ О, прокляття, я знову переплутала час, ніяк не можу звикнути до думки, що він мертвий…

      – А тепер послухаймо про сина.

      – Про любого Персівала? Про Вала, як називає його дружина. Персівал – це солодкомовний лицемір. Він манірний, лукавий і хитрий. Він боїться батька й завжди дозволяв тому сварити себе, але в нього вистачає розуму, щоб урешті домагатися свого. На відміну від батька, він тремтить над грішми. Економія – одна з його пристрастей. Саме тому він так довго не може знайти собі власний дім. Володіючи тут кількома кімнатами, він заощаджує собі гроші.

      – А його дружина?

      – Дженніфер – особа лагідна і здається дуже дурною. Але я в цьому не переконана. До свого одруження вона була медсестрою у шпиталі й доглядала Персівала, коли той захворів на запалення легень, довівши свої турботи про нього до романтичного завершення. Старий був дуже розчарований цим шлюбом. Він був снобом і хотів, щоб Персівал знайшов собі те, що він називав «доброю партією», він терпіти не міг бідолашну місіс Вал і ставився до неї з підкресленою зневагою. Думаю, і вона не любить – не любила – його. Її головні інтереси – ходіння по крамницях і кіно; її головна проблема в тому, що чоловік дає – давав – їй мало грошей.

      – А що дочка?

      – Ілейн? Мені дуже шкода Ілейн. Вона непогана людина. Із тих школярок, що так і не виросли. Вона дуже добре грає у всілякі ігри й приділяє багато уваги дівчаткам-скаутам та іншим подібним речам. Нещодавно в неї був роман з учителем із «сердитих молодих людей»[9], але батько з’ясував, що молодик прихильний до комуністичних ідей і з нещадною категоричністю поклав кінець тій романтичній історії.

      – А в неї не стало духу чинити йому опір?

      – У неї стало. Відступився від неї саме той молодик. Тут знову, я думаю, ішлося про гроші. Ілейн, на жаль, не вельми приваблива, бідолашна дівчина.

      – А що ви скажете про другого сина?

      – Я ніколи його не бачила. Він гарний і привабливий, – так усі кажуть, – але надто схильний до поганих оборудок. У минулому він мав якусь дрібну історію з підробленим чеком. Живе у Східній Африці.

      – І втратив усякі зв’язки з батьком?

      – Так. Містер Фортеск’ю не міг залишити його без жодного шилінга, тому зробив молодшим партнером у фірмі, але не спілкувався з ним уже протягом кількох років, і якщо про Ланса хто-небудь згадував, то він мав звичай казати: «Не нагадуйте мені про того пройдисвіта. Він не мій син». А проте…

      – Так, міс Дав?

      Мері повільно промовила:

      – А проте я не здивувалася б, якби старий Фортеск’ю надумав повернути його сюди.

      – Що наштовхнуло вас на цю думку?

      – Бо близько місяця тому старий Фортеск’ю мав жахливу сварку з Персівалем – він виявив, що Персівал прокрутив якусь оборудку в нього за спиною, – я не знаю, що то було, – і його опанувала скажена лють. Персівал перестав бути для нього чудовим хлопцем. А втім, останнім часом СКАЧАТЬ



<p>9</p>

«Сердиті молоді люди» – повоєнне покоління англійців, що виступало проти лицемірної буржуазної моралі.