Компанії майбутнього. Фредерік Лалу

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ рівні свідомості. Наразі просто пронумеруймо рівні або, як це часто роблять ув інтегральній теорії, пофарбуймо їх у різні кольори (наприклад, червоний, помаранчевий і зелений). Та, припустімо, в цьому прикладі є сім основних рівнів розвитку, через які рухаються, скажімо, десятки різних ліній розвитку (зосібна когнітивні, емоційні, моральні, цінності, потреби і духовність). Кожна лінія – скажімо, когнітивна, моральна, емоційна – проходить крізь кожен рівень, отож ми можемо говорити про червоне пізнання, червону мораль, червоні цінності (червоний – це 3-й рівень). Проте хтось на помаранчевому (5-й рівень) рівні може бути також і на червоному традиційному моральному розвитку. Тому говорити про рівні без ліній небезпечно.

      Увесь множинний інтелект у людини розвивається через ієрархії актуалізації. Пізнання, наприклад, іде від сенсомоторного інтелекту до зображень, потім символів, понять, схем, правил, метаправил, системних мереж. Цей аспект варто підкреслити, оскільки книжка Лалу показує, що компанії, які працюють на інтегральній або бірюзовій стадії, більше не мають ієрархій панування, стосунків «бос-підлеглий», що зберігаються в сучасних організаціях. Утім, брак ієрархії панування – це не те саме, що відсутність будь-яких ієрархій взагалі. Навіть якщо ми подивимося на роботу Ґрейвза, приміром, то одною з головних відмінних рис інтегральних, чи то пак бірюзових, компаній є повернення гніздових ієрархій, після їх майже повного усунення зеленим постмодерним плюралізмом. (Постмодерністи абсолютно не розрізняють ієрархій панування, які дійсно неприємні, та ієрархії актуалізації, що є чільною формою природного зростання, розвитку й еволюції у світі – наприклад, атоми – молекули – клітини – організми. Постмодерністи відкидають усі ієрархії як уособлення зла. Це характерно для зрівняльної плюралістичної стадії і є однією з її тіньових сторін.)

      А втім, із появою бірюзового щабля ієрархії є скрізь – вони буквально всюди. Як емпірично продемонстрували роботи Елліота Жака, більшість компаній побудовано таким чином: ті, хто перебувають на нижчих щаблях, працюють на першому поверсі чи на конвеєрі; на проміжному рівні здебільша працюють менеджери середньої ланки; на верхніх рівнях – вище керівництво (зокрема генеральний директор, фінансовий директор, головний операційний директор). Що роблять ці нові компанії? Вони переміщують усі ці рівні – усю ієрархію, як таку – у команди завбільшки 10–15 осіб. Будь-яка людина в будь-якій команді може ухвалити практично будь-яке рішення, що стосується компанії – і насправді, практично всі важливі рішення в цих організаціях ухвалюють члени команди, в тому числі питання щодо продажів, маркетингу, набору кадрів, стосовно заробітної плати, звільнення, функції управління персоналом, закупівлі обладнання, стосунків у колективі та ін. Це робить кожну команду, і кожну людину в команді, більш інтегрованою – вони можуть працювати на будь-якому можливому рівні ієрархії поти, поки радяться з тими, на кого впливатимуть СКАЧАТЬ