Название: Небіжка для ляльки
Автор: Олексій Щуров
Издательство: Издательские решения
Жанр: Ужасы и Мистика
isbn: 9785448583582
isbn:
– Ви дивитеся шоу «Звільни гнів», – ледве прошепотіла вона, затискуючи долонею роздряпану щоку, з котрої текла кров. – Переможниця дня – Мрцана, яка отримує картку з грошима від V Інкорпорейтед. Подавися нею, сучко! З вами у прямому етері була ведуча Рот. До наступного дня.
Останнім акордом цього безглуздя був виїзд величезної картонної картки, що імітувала звичайну пластикову кредитку. Ґейдвіг сперлася на неї, бо вже не було сил стояти. А на екранах глядачі могли побачити бігучій рядок, де було вказано назву «Ляльковий рай» і як туди дістатися.
Натовп розійшовся, богомолка у шкандибала зі студії і ніхто їй не допоміг. Ґейдвіг залишилася одна у напівтемному приміщенні, де почало згасати світло. Їй теж було необхідно покинути студію та повернутися до грим-вбиральні, але почуття гніву душило її: усе було вигадкою, її життя, про яке вона зараз молола нісенітниці, це шоу, ці оплески… Ґейдвіг розуміла, що її підставили. Також розуміла, що за це їй нічого не буде. Її змусили так себе поводити на публіці і. можливо, як там ця дурка казала у прямому етері… Отже її зараз бачили у ящику. А як її тут назвали? Якесь ім’я незрозуміле – начебто Мрана чи Мзана… До цього їй діла не було. До гримерки вона дійшла сама. Двері виявилися зачиненими на ключ. Ґейдвіг обперлася об стіну та сіла навколішки. Так погано їй ще ніколи не було.
Дотик, то був його дотик. Холод, який перетворюється у тепло, і навпаки. Навіть не підіймаючи очей, Ґейдвіг розуміла, що прийшов Ікол. Він вклав їй у долонь лівої руки вже не символічну, а справжню платіжну картку.
– Підводься, – почав він. – Зараз пора святкувати твою перемогу. Рейтинг каналу та цього шоу злетів до небес, тій дурепі за це платять великі гроші за підставу її обличчя під твої кігтики. Ти отримала дуже велику суму для тебе, але незначну для корпорації. Я щойно від пана В. Він задоволений твоїми тестами і твоїми новітніми успіхами. Ти прийнята до штату корпорації, а зараз скажи: ти запам’ятала, що зараз верзла з екрану?
Ґейдвіг стверджувально кивнула.
– Таку маячню важко не запам’ятати.
– От і чудово, відтепер це твоя офіційна біографія і твоє нове ім’я для оточуючих – Мрцана. Будеш іноземкою, на такі імена публіка падка. Зараз до «La Loup Blanc» чи до іншого закладу?
– Я зараз втомилася і хочу спати, дійсно хочу. Ресторанів я сьогодні не витримаю, – з розпачем відповіла Ґейдвіг.
– Ти забуваєш важливу річ, – посміхнувся Ікол. – Ти сьогодні переможниця, а перемогу – кожну з твоїх, навіть найдрібнішу та незначну – треба відсвяткувати. Не хочеш «La Loup Blanc», окей. Я знаю багато чудових місць, куди можна відправитися зараз. Там твоя втома зникне швидко і ти забудеш про свої жахи. Тим більш, що у гніві ти страшна, а у розпачі та втомі – ще більш спокуслива, я про це тобі казав? Щось з голови вилетіло. Усе СКАЧАТЬ