Название: Розстрільний календар
Автор: Олена Герасим'юк
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Биографии и Мемуары
isbn: 978-617-12-3814-5,978-617-12-3813-8,978-617-12-3404-8
isbn:
Цікаві факти із життя та смерті Патріарха Володимира (Василя Романюка) // Фонд пам’яті блаженнішого митрополита Мефодія: [Електронний ресурс]. – 2015. – 9 грудня. Режим доступу: https://goo.gl/G9DsGW
Стех Ярослав. Голгофа Патріарха Романюка: До 90-річчя народження та 20-річчя смерті Патріярха Володимира Романюка // Галичина. – 2015. – 10 березня. Режим доступу: https://goo.gl/ YV05iN
Аксьонова Валентина. Патріарху Володимиру Романюку мало б виповнитися 85 років // Радіо Свобода. – 2010. – 9 грудня. Режим доступу: https://goo.gl/CHqWAE
Зінчук Дмитро. Судовий процес над Василем Романюком 1972 року // Схід. – 2007. – № 2 (80). Березень – квітень. Режим доступу: https://goo.gl/AXKCZq
20 січня 1938 року вбитий художник Володимир Гаґенмейстер
Щоб задавити Кам’янець-Подільську художньо-промислову школу як українознавчий осередок, у 1931 році більшовики звузили її профіль, перетворивши учбовий заклад на склокерамічний технікум. Органи НКВС попередили викладачів колишньої школи, зокрема директора Володимира Гаґенмейстера: «Чрезмерно популяризируете украинское народное искусство».
На запрошення старого товариша з кам’янецької «Просвіти» Антона Середи Гаґенмейстер переїхав до Харкова, де став викладати у поліграфічному інституті. Художник Василь Касіян згадував: «Я подивляв його методиці викладання. Окремі вузлові місця його лекції він демонстрував крейдою, рисуючи на чорній дошці. Це було незвично, дивувало і доносило до слухачів ясність змісту. Не кожен художник наважиться на таке супроводження лекції».
У 1936 році Гаґенмейстер став завідувачем експериментальними художніми майстернями при Музеї українського мистецтва. Там йому так само закидали: «Специально возвышаете украинское народное искусство, принижая русское, прививаете национализм».
Заарештували Гаґенмейстера в ніч проти 12 грудня 1937 року, звинуватили в участі в українській націоналістичній організації та в шпигунстві на користь буржуазної Польщі.
«З приводу останнього, йому, мабуть, згадали те, що він робив замальовки Подільських Товтр для ілюстрації книги Володимира Гериновича «Товтри Західного Поділля». А то ж було поблизу кордону, отже – «шпигунство», – розповідала донька художника. – …То були страшні часи, не можу згадувати без сліз. Я довго чекала тата, хоча бачила, як його забирали, й усе розуміла. Мені казали, що він повернеться…»
У подальші роки рідкісні кам’янецькі українознавчі видання – праці «викритого ворога народу» – вилучали і знищували.
«Була повна конфіскація всього майна, всі двері були опечатані. Забрали навіть чудові художні килими та вишивки моєї мами. Згодом, СКАЧАТЬ