Розстрільний календар. Олена Герасим'юк

Чтение книги онлайн.

      Даниленко Віктор. Один з 45-ти. В. Дурдуківський // З архівів ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. – 1998. – № 1/2 (6/7). Режим доступу: https://goo.gl/9aeXnR

      Куліш Аліна. Школа – моє життя (до 140-річчя від дня народження Володимира Федоровича Дурдуківського): [Електронна колекція тврів на веб-сайті Педагогічного музею України Національної академії педагогічних наук України]. Режим доступу: https://goo.gl/J7GDcM

      19 січня 1974 року засуджений один із провідників кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв

      Три роки колонії молодий активіст отримав за, як зазначалось у вироку, «распространение заведомо ложных измышлений, порочащих советский государственный и общественный строй». У справі також проходили генерал Петро Григоренко та поет Ілля Габай. Григоренка було відправлено на примусове психіатричне лікування, проти нього було застосовано каральну психіатрію.

      Габай і Джемілєв вимагали від суду перевірки фактів та документів справи, від чого суд ухилився. Стенограму процесу було оприлюднено у самвидаві, а промова Мустафи Джемілєва стала одним з найяскравіших документів в історії правозахисного руху в СРСР: «Каким бы я ни подвергался репрессиям и преследованиям, я твердо могу сказать, что никто, никогда и ни при каких обстоятельствах не сможет меня заставить отказаться от исполнения обязанностей, налагаемых честью, национальным достоинством и гражданским долгом».

      У своїй захисній промові та в останньому слові Мустафа Джемілєв розповів про боротьбу кримських татар за повернення на батьківщину та відновлення державності. Він надав суду список опублікованої белетристики і публіцистики, яка містила наклепи на кримськотатарський народ; розповів про гоніння, яким піддаються з боку місцевої влади і каральних органів кримські татари, що намагаються повернутися на батьківщину.

      На знак протесту проти переслідування кримських татар і судового свавілля Мустафа Джемілєв оголосив тридцятиденне голодування: «Батьківщина або смерть!»

      Бекирова Гульнара. Омский процесс Мустафы Джемилева // Бекирова Г. Крымские татары. 1941–1991 (Опыт политической истории). – Т. 1. – Симферополь, 2008. Режим доступу: https://goo.gl/72UErM

      Омский процесс: как судили Мустафу Джемилева в 1976-м: [Публикация Сахаровского центра на веб-портале Slon.ru]. Режим доступу: https://goo.gl/QMnciU

      Бекірова Гульнара. Сторінки кримської історії. «Я хотів би, щоб біль чужий жив у мені щемливим в серці болем…» // Крим. Реалії. – 2015. – 19 січня. Режим доступу: https://goo.gl/nV7YqQ

      Джемилев Мустафа (р. 1943) // Сахаровский центр. Воспоминания о ГУЛАГе и их авторы: [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://goo.gl/o3Hic7

      19 січня 1939 року вбитий поет Михайло Драй-Хмара[10]

      19 січня 1939 року на колимському засланні загинув поет-неокласик, літературознавець і перекладач Михайло Драй-Хмара – за офіційною версією, «від ослаблення серцевої діяльності».

      Позиція НКВС щодо Драй-Хмари досить СКАЧАТЬ