Потік. Психологія оптимального досвіду. Мігай Чиксентмігаї

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Арістотелю, чиє поняття «доброчесна діяльність душі» багато в чому перегукується з основними тезами моєї книги. Ідею цю розробляли філософи-стоїки античності. Християнські чернечі ордени вдосконалювали різні методи, прагнучи навчитися керувати думками й бажаннями. Ігнатій Лойола раціоналізував їх у своїх славнозвісних духовних вправах. Найсучаснішою великою спробою звільнити свідомість від засилля імпульсів і соціального контролю був психоаналіз. Як зазначав З. Фройд, за контроль над свідомістю борються двоє тиранів – підсвідомість і суперего, і перший із них є слугою генів, а другий – лакеєм суспільства, й обидва представляють «інших». Їм протистоїть его, що обстоює справжні потреби особистості, пов’язані з її безпосереднім середовищем існування.

      На Сході техніки для досягнення контролю над свідомістю дуже поширені та надзвичайно розвинені. Індійська йога, даоський підхід до життя, розвинений у Китаї, і дзенський різновид буддизму – всі вони, хоча й відрізняються одне від одного, мають на меті звільнити свідомість від впливів зовнішніх сил, як біологічних, так і соціальних чинників. Так, приміром, йога дисциплінує розум, навчаючи не зважати на біль, тоді як звичайні люди жодним чином не спроможні не допустити його у свою свідомість. Так само йог здатен ігнорувати наполегливі вимоги голоду або сексуального збудження – потягів, перед якими більшість людей безпорадні або чинять їм опір. Того самого ефекту можна досягти різними засобами – через сувору дисципліну розуму, як у йозі, або завдяки безупинному плеканню спонтанності, як у дзені. Але бажаний результат один – звільнити внутрішній світ від загрози хаосу та від жорсткої обумовленості біологічними потребами й, отже, стати незалежним від соціального контролю, який використовує і те, й інше.

      Але якщо люди знали, що їм потрібно, аби стати вільними й контролювати своє життя, ще тисячі років тому, чому прогрес у цьому напрямі такий незначний? Чому ми так само або й більше безпорадні перед лицем хаосу, який заважає щастю, ніж були наші предки? Цьому є щонайменше два вірогідні пояснення. По-перше, знання, або мудрість, необхідні для звільнення свідомості, неможливо накопичити. Його не можна стиснути до формули, його не можна запам’ятати й потім регулярно застосовувати. Як й інші складні форми знання, наприклад, зрілі політичні судження або витончений естетичний смак, ми маємо набувати його шляхом спроб і помилок, кожна людина, покоління за поколінням. Контроль над свідомістю – не просто когнітивна навичка. Він не менше, ніж інтелект, вимагає напруження емоцій і волі. Мало знати, як це робити; людина має робити це послідовно, так само, як спортсмени й музиканти мають постійно практикуватися в тому, що знають у теорії. І це завжди нелегко. Прогрес відбувається відносно швидко в царині наук про матеріальний світ, таких як фізика й генетика. Але просування є болісно довгим, коли знання потрібно застосувати, щоб змінити наші власні звички та бажання.

      По-друге, знання про контроль СКАЧАТЬ