Українські жінки у горнилі модернізації. Оксана Кісь

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Для цього він мав свій спосіб: танцював гопака, приспівуючи українську коломийку: «Ой, мужу мій, мужу, вчини мою волю та потанцюй гопака передо мною! – А мій мужище взявся за бочище: Гоп, гоп! Жінко моя, нехай буде воля твоя». При цьому в розпалі суперечки мати не забувала згадати про куферек (з пол. kuferek – скриня) як єдине майно батька до їхнього одруження, очевидно, натякаючи на вагомість власного матеріального внеску на початку їх спільного життя. Приводом до можливої зміни гендерних ролей у подружжі на практиці часто ставали цілком прагматичні причини: краще матеріальне становище родичів дружини, їх вищий соціальний статус, вартість жінчиного посагу та навіть наявність кращої освіти, що також було можливим, попри труднощі її здобуття для жінок. У родинному листуванні Євгенії Барвінської з родичами Любовичами господарсько-фінансовий бік її подружнього життя був наскрізною темою. Цікаво, що на початках її заміжжя з Олександром Барвінським (українським політиком, послом до Галицького сейму і парламенту у Відні), для якого цей шлюб став другим, матеріальні внески родичів Євгенії в господарство новоствореної сім’ї були досить регулярними. Таке відання сімейним господарством могло перетворювати дім на особливий жіночий простір, втручатися в порядок якого чоловіки часто і не хотіли.

      Якими були можливості жінок у позасімейному публічному житті? «Природа речей», якою найчастіше пояснювали тогочасне обмеження прав жінок, означала для них зокрема: неможливість (з поодинокими винятками) бути опікункою (§§ 192, 198, 211), кураторкою (§ 281), свідком (§§ 591, 597, 624). У сенсі правової недієздатності жінок порівнювали з неповносправними та дітьми. Певні обмеження на жінок накладали і в судочинстві. Вони, головно, стосувалися одружених жінок, чиї права в суді мали представляти чоловіки (§ 1034).

      Ченці, люди молодші 18 років, жінки, безумні, сліпі, глухі або німі, а також ті, що не розуміють мови покійника, не можуть бути свідками при заповітах.

§ 591 Цивільного кодексу Австро-Угорщини

      Сім’я Барвінських. Львів, фото початку ХХ ст. Відділ мистецтв ЛННБ ім. В. Стефаника

      Жінки фактично були позбавлені виборчого права. Міністерський рескрипт 1862 р. проголошував, що жінки в курії міст і сіл були звільнені від виборчого права, а в курії великих землевласників право це мали, однак здійснити його могли лише за посередництвом чоловіка, юридичних представників чи уповноважених чоловічої статі. Законом про місцеве самоврядування від 12 серпня 1866 р. право голосу було надане кожному повнолітньому громадянину держави, який мешкав на цій території не менше року і сплачував податки безпосередньо від свого нерухомого майна, підприємницької діяльності чи інших доходів. Кількість виборців додатково обмежував і фіскальний ценз: права голосу було позбавлено 1/3 виборців, які сплачували найнижчий податок у місцевості. Наявність у тексті закону слова «кожний» (нім. jeder) давала привід для майбутніх семантичних уточнень СКАЧАТЬ