.

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ себе і дітей, будучи до цього абсолютно не готовою (насамперед через брак фахової освіти). Така ситуація на зламі ХІХ – ХХ ст. привертала дедалі більше уваги не тільки з боку феміністок, які домагалися розширення професійних можливостей для жінок, а й – у контексті вибору освітніх стратегій – батьків з родин інтелігенції для своїх дітей. Вони дедалі наполегливіше намагалися забезпечувати спеціальною освітою не лише своїх синів, як досі, а й доньок. Щоправда, часто таку освіту розцінювали як «запасний варіант» на випадок безшлюбності.

      Загалом, дилема щодо узгодження власних професійних амбіцій із сімейним життям і його обов’язками для жінок із середовища інтелігенції рідко вирішувалася на користь професії. Фактично й сама необхідність цього вибору поставала нечасто: сім’я вважалася найпершою сферою жіночої реалізації, що безапеляційно претендувала на весь час, вміння, здібності і талант жінки. Євгенія Барвінська у листі до матері писала, що один із шанованих друзів її чоловіка, будучи у них у гостях, відзначив її малюнки і сказав, аби вона далі займалася, бо в них проглядається чималий артистизм; жінка відповіла, що їй не до того, оскільки тепер «живі портрети вирабляю, за пару місяців викінчу третій», натякаючи на третю дитину, яка мала незабаром з’явитися. Анонсуючи шлюб провідної акторки українського театру «Руської бесіди» Марії Слободи (у заміжжі Крушельницької), газета «Діло» пояснювала, що наречена йде «з посеред слави, оплесків, з посеред нервового життя у тихе життя спокійне, в життя родинне», а відтак припиняє професійну діяльність і переїжджає зі Львова у провінцію. Такий сценарій для жінки вважали природним і закономірним, за винятком хіба що тих випадків, коли чоловік не мав змоги забезпечувати сім’ю одноосібно.

      Чи не найяскравішим прикладом жінки зламу ХІХ – ХХ ст., яка досягла вершин у своїй професії і беззаперечно реалізувала пов’язані з нею власні амбіції, була Соломія Крушельницька. Для більшості українського суспільства її успіх був не лише причиною для національних гордощів, а й вершиною жіночої кар’єри. Як видно із приватного листування співачки, саме заміжжя (а не професія) другорядно вписувалося в життєві плани, принаймні на піку її професійної діяльності.

      Казала Вам якось раз, що я тепер ані можу, ані хочу гадати о подружжю і взагалі не хочу нікому завадою бути, бо й сама завади не потребую. Противно, мені треба спокою до праці і поступу, і то такого спокою, щоби я могла цілу душу віддати артистизмові.

З листа Соломії Крушельницької до М. Павлика від 2 червня 1894 року

      Соломія Крушельницька вийшла заміж у 1910 р. за італійського адвоката Чезаре Річчоні, досягнувши до того часу оперного тріумфу на всіх найбільших сценах світу. Такий життєвий сценарій, однак, могли вибирати одиниці.

      Жінки та їхній правовий статус

      Найбільш виразно правова різниця між статями простежувалась у сімейному законодавстві. За тодішніми австрійськими СКАЧАТЬ