Дівчата. Емма Клайн
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Дівчата - Емма Клайн страница 15

Название: Дівчата

Автор: Емма Клайн

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Современная зарубежная литература

Серия:

isbn: 978-617-12-3749-0, 978-617-12-2530-5, 978-0-8129-9860-3, 978-617-12-3748-3

isbn:

СКАЧАТЬ виражали цікавість, чи справді актрису трахали. Здавалося, вони не зважали на те, що я там стояла.

      – Можна сказати, їй подобалося, – сказав Генрі. – О-о! – він вигукнув високим жіночим голосом. – О-о, так, м-м-м. Він гупнув стегном по гральному автоматі.

      – Я теж його бачила. – Я спершу говорила, а тоді думала. Я хотіла приєднатися до розмови, навіть якщо для цього мені довелося збрехати. Вони обоє глянули на мене.

      – Та ну, – сказав Генрі. – Примара нарешті заговорила.

      Я зашарілася.

      – Ти бачила його? – виразив сумнів Пітер. Я переконувала себе, що він говорив заступницьким тоном.

      – Так, – сказала я. – Доволі дикий.

      Вони обмінялися поглядами. Невже я справді думала, що вони повірять, що я якимось чином їздила до міста? І що я ходила дивитися те, що було, по суті, порнографією?

      – Так, – очі Генрі засяяли. – І яка частина твоя улюблена?

      – Та, про яку ви щойно говорили, – сказала я. – З дівчиною.

      – Але який епізод тобі сподобався найбільше? – запитав Генрі.

      – Облиш її, – спокійно сказав Пітер. Уже знудившись.

      – Тобі сподобалася сцена з Різдвом? – Генрі продовжував. Його усмішка вселяла мені думку, що ми по-справжньому спілкуємося, що я досягла прогресу. – Велике дерево? Багато снігу?

      Я кивала. Сама ледь не вірячи у свою брехню.

      Генрі засміявся.

      – Події фільму відбуваються у Фіджі. На острові. – Генрі ледь стримувався, щоб не розсміятись, і глянув на Пітера, якому, здавалося, було за мене соромно, так само, як вам було б соромно за незнайомця, що спіткнувся на вулиці, немов між нами ніколи нічого не було.

      Я штовхнула мотоцикл Генрі. Я не очікувала, що він перекинеться, ні, справді: можливо, просто похитнеться, настільки, щоб перебити Генрі, щоб налякати його на якусь мить, щоб після кількох смішних вигуків від переляку він забув про мою брехню. Але насправді я штовхнула його сильно. Мотоцикл перекинувся і з тріскотом гепнувся об бетонну підлогу.

      Генрі витріщився на мене:

      – Маленька сучка, – він поспішив до зваленого мотоцикла, неначе до підстреленого домашнього улюбленця, фактично колишучи його на руках.

      – Він цілий, – сказала я безглуздо.

      – Клята психопатка, – пробурмотів він. Він провів руками вздовж усього байка і показав Пітеру уламок помаранчевого металу. – Ти можеш повірити в це лайно?

      Коли Пітер глянув на мене, на його обличчі застигло співчуття, що було навіть гірше, ніж гнів. Я була, неначе дитина, виражаючи лише короткі емоції.

      На дверях з’явилася Конні.

      – Тук-тук, – окликнула вона, ключі звисали з її зігнутих пальців. Вона побачила таку сцену: Генрі присів біля свого мотоцикла; Пітер схрестив руки.

      Генрі дратівливо розсміявся:

      – Твоя подружка – справжня сучка, – сказав він і кинув на мене погляд.

      – Іві СКАЧАТЬ