Дюна. Френк Герберт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ варто було б зробити деякі висновки з нашого з ним діалогу.

      – Але дядьку…

      – Фейде, ти міг би сказати, що Пітер – високоефективний ментат?

      – Так, але…

      – Ага! «Але»… ось у чім заковика. Він уживає надто багато прянощів, їсть їх, як цукерки. Поглянь на його очі! Може здатися, що він трудяга з Арракіса. Пітер – ефективний, так, але все одно емоційний і схильний до вибухів гніву. Пітер – ефективний, але йому все одно властиво помилятися.

      Пітер заговорив тихим утомленим голосом:

      – Бароне, ви запросили мене сюди, щоб підірвати мою ефективність критикою?

      – Підірвати твою ефективність. Пітере, ти ж бо знаєш мене. Я лише хотів, аби мій небіж зрозумів, що й ментати мають свої межі.

      – Ви вже підготували заміну мені? – поцікавився Пітер.

      – Заміну тобі? Навіщо, Пітере? Де я знайду ментата з твоєю хитрістю і злобою?

      – Там само, де ви знайшли мене, Бароне.

      – Можливо, мені варто над цим замислитися, – пробурмотів Барон. – Останнім часом ти справді став утрачати рівновагу. А як подумаєш про кількість з’їдених тобою прянощів!

      – Мої втіхи надто дорогі, Бароне? Ви виступаєте проти них?

      – Мій безцінний Пітере, твої втіхи прив’язують тебе до мене. Як я можу бути проти цього? Я лишень хочу, аби мій племінник звернув увагу на цю твою особливість.

      – Тоді ось: експонат перед вами, – сказав Пітер. – Може, мені затанцювати? Чи маю я продемонструвати свої численні функції вельмишановному Фейду-Рау…

      – Саме так, – гарикнув Барон. – Ти експонат. А зараз мовчи. – Барон зиркнув на Фейда-Рауту, на повні губи племінника (харконненівський генетичний маркер), які тепер ледь викривилися від здивування. – Фейде, це ментат. Натренований і пристосований до виконання конкретних обов’язків прилад. Ніколи не можна забувати, що цей прилад заховано в людському тілі. А це – серйозний недолік. Часом я гадаю, що наші предки мали рацію з цими своїми мислячими машинами.

      – То були цяцьки порівняно зі мною, – пирхнув Пітер. – Навіть ви, Бароне, перевершили б ті машини.

      – Можливо, – відповів Барон. – Із цим розібралися… – Він глибоко вдихнув і відригнув. – Тепер, Пітере, розкажи моєму племінникові в загальних рисах про нашу кампанію проти Дому Атрідів. Попрацюй для нас ментатом, якщо твоя ласка.

      – Бароне, я застерігав вас. Не варто довіряти подібну інформацію настільки юній особі. Мої спостереження.

      – Це вже мені вирішувати, – відрізав Барон. – Я віддав тобі наказ, ментате. Продемонструй одну зі своїх численних функцій.

      – Так тому й бути, – сказав Пітер. Він виструнчився, демонструючи хворобливу гідність – здавалося, на ньому ще одна маска, просто тепер її одягнули на все тіло. – За кілька стандартних днів Герцог Лето та весь двір ступлять на облавок лайнера Гільдії Лоцманів, що прямує на Арракіс. Гільдієри висадять його в Арракіні, а не в нашій столиці Карфазі[16]. Ментат Герцога СКАЧАТЬ