Безчестя. Джон Максвелл Кутзее

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ комісії. Я не боюся спостерігачки.

      – Дуже добре. Тоді перейдімо до справи. Перший позивач – міс Мелані Ісаакс, студентка спеціальності «Драматургія»; вона зробила заяву, копії якої ви всі маєте. Чи потрібно мені підсумувати цю заяву? Професоре Лур’є?

      – Чи правильно я розумію, пане голово, що міс Ісаакс не з’явиться тут особисто?

      – Міс Ісаакс виступала перед комісією вчора. Дозвольте нагадати вам, що це не суд, а розслідування. У нас не такий регламент, як у судовій справі. Ви вбачаєте в цьому проблему?

      – Ні.

      – Друге звинувачення, пов’язане з першим, – продовжує Матабан, – надійшло від реєстратора з відділу обліку студентів; воно стосується правильності документів міс Ісаакс. Вас звинувачують у тому, що міс Ісаакс не відвідувала всіх занять, не складала письмових робіт і не пройшла всіх тестів, за які ви поставили їй оцінки.

      – Оце все? Мене звинувачують лише в цьому?

      – Так.

      Він набирає повітря в груди.

      – Я впевнений, що в членів комісії знайдуться важливіші заняття, ніж перекроювати справу, стосовно якої не може бути суперечок. Я визнаю себе винним в обох звинуваченнях. Оголошуйте вирок і повертаймося до наших занять.

      Гакім нахиляється до Матабана, і вони щось бурмочуть.

      – Професоре Лур’є, – каже врешті Гакім, – я вимушений повторити, що це засідання комісії з розслідування. Її завдання – вислухати обидві сторони в цій справі та запропонувати рекомендації. Ми не маємо повноважень приймати рішення. Я знову запитую, чи не буде краще, якщо вас представлятиме хтось знайомий із нашими процедурами?

      – Мені не потрібен представник. Я сам чудово можу себе представити. Чи правильно я розумію, що, попри мою заяву, слухання продовжуватиметься?

      – Ми хочемо дати вам можливість пояснити свою точку зору.

      – Я вже пояснив свою точку зору. Я винен.

      – Винні в чому?

      – У всьому, у чому мене звинувачують.

      – Ми бігаємо по колу, професоре Лур’є.

      – У всьому, що стверджує міс Ісаакс, і в підробці записів.

      Тепер утручається Фародія Рассул:

      – Ви кажете, що погоджуєтеся із заявою міс Ісаакс, професоре Лур’є, але чи прочитали ви її хоча б?

      – Я не хочу читати заяву міс Ісаакс. Я погоджуюся з нею. Не бачу причин, чому б міс Ісаакс мала брехати.

      – Та хіба не було б розсудливим хоча б прочитати заяву перед тим, як погоджуватися з нею?

      – Ні. У житті є значно важливіші речі, ніж бути розсудливим.

      Фародія Рассул відкидається у своєму кріслі.

      – Усе це – справжнє донкіхотство, професоре Лур’є, та чи можете ви дозволити його собі? Мені здається, що ми зобов’язані захистити вас від самого себе. – Вона дарує Гакіму застиглу посмішку.

      – Ви кажете, що не зверталися по юридичну пораду. Але чи консультувалися ви з кимось СКАЧАТЬ