Казки про дивних. Ренсом Ріггз

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Це ще не все, – і принцеса, звільнившись від одного рукава, показала йому луску, що вкривала її спину.

      Спершу принц був ошелешений, та потім розлютився.

      – Я нізащо не одружуся з таким страховидлом! – закричав він. – Я не можу вам довіряти, а ваш батько намагався мене ошукати!

      – Ні! – відповіла вона. – Мій батько нічого про це не знає!

      – Ну то дізнається! – кипів од злості принц. – Це ж нечувано!

      Розгніваний, він вилетів із кімнати, щоб розповісти про все королю, а принцеса побігла за ним, благаючи цього не робити.

      Якраз тоді п’ятеро фризьких найманих убивць, що замаскувалися були під кухарів, видобули з тортів кинджали й вибігли з кухні до покоїв короля. І щойно принц намірився виповісти принцесину таємницю, як вони вибили двері. Поки вбивці різали вартових, боягузливий король пірнув у шафу й сховався під купою одягу.

      Убивці підступили до принца та принцеси.

      – Не вбивайте мене! – вигукнув принц. – Я простий гонець, прибув з інших країв!

      – Дарма стараєшся, – відказав головний убивця. – Ти принц Ґалатії, приїхав, щоб одружитися з принцесою й укласти союз для війни з нами. Готуйся вмирати!

      Принц підбіг до вікна і спробував його відчинити, залишивши принцесу сам на сам з убивцями. Вони помалу підходили до неї зі скривавленими кинджалами напоготові, і вона відчула щось дивне – ніби їй щось тисло на язик.

      Один за одним вони кидалися на принцесу. І одному за одним вона випускала в обличчя струмені зміїної отрути, і всі, крім одного, попадали, звиваючись, на підлогу, і повмирали.

      А п’ятий убивця, охоплений жахом, вибіг із кімнати й порятувався втечею.

      Принцеса сама здивувалася не менше за інших. Раніше вона й не підозрювала в собі такої здатності; але, зрештою, раніше їй і смерть ніколи не загрожувала. Принц, який уже наполовину висунувся з вікна, швиденько зсунувся назад у кімнату й, неабияк здивований, роздивлявся мертвих убивць та принцесу.

      – А тепер ви зі мною одружитеся? – спитала принцеса.

      – Ясна річ, що ні, – відказав принц, – але на знак вдячності я не розкажу вашому батькові, у чому причина.

      Підхопивши з підлоги покинутий кинджал, він пробігся від убивці до вбивці, завдаючи ударів мертвим тілам.

      – Що ви робите? – приголомшено спитала принцеса.

      З шафи вигулькнув король.

      – Вони мертві? – тремтливим голосом запитав він.

      – Так, ваша величносте, – відповів йому принц, підносячи догори кинджал. – Я вбив їх усіх до одного!

      Ця відверта брехня шокувала принцесу, але вона прикусила язика.

      – Надзвичайно! – вигукнув король. – Ви – герой Франкенбургу, хлопчику мій, та ще й акурат у день свого весілля!

      – А, про це, – сказав принц. – Мені прикро, але весілля не буде.

      – Що? – не зрозумів король. – Чому це не буде?

      – Мені щойно принесли звістку про те, що ми з принцесою – двоюрідні брат і сестра, – пояснив принц. – Дуже СКАЧАТЬ