Асистент. Тесс Ґеррітсен

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Детектив тепер став схожим на підстаркуватого невдаху, який намагається здаватися крутим.

      – Вимкніть світло в цій кімнаті, – сказав Мік. – Глянемо, наскільки темно тут може бути.

      Корсак натиснув вимикач, і у вітальні стало темно. Крізь широкі вікна без штор сіялося бліде сяйво зірок, але місяця на небі не було і великі дерева на задвірку заступали освітлену вулицю.

      – Непогано, – сказав Мік. – Працювати можна. Тут краще, ніж на деяких місцях злочину – мені там доводилося повзати, накинувши на себе ковдру. Знаєте, зараз іде розробка систем, які можна буде використовувати вдень. Скоро нам уже не доведеться блукати наосліп у темряві.

      – Ну ж бо, перейдемо до справи! – огризнувся Корсак.

      – Я просто думав, що вам цікаво буде дізнатися більше про ці технології.

      – Якось іншим разом.

      – Без проблем, – незворушно відповів Мік.

      Коли увімкнулося блакитне світло «Краймскопа», Ріццолі теж наділа захисні окуляри. У темній кімнаті моторошно засвітилися контури меблів. Килим і канапа відбивали світло, як і попереджав Мік. Блакитне сяйво перемістилося до протилежної стіни, біля якої знайшли тіло доктора Їґера. На стіні яскраво зблиснули якісь пасма.

      – Гарно, правда? – сказав Мік.

      – Що це? – запитав Корсак.

      – Волосини, які приклеїлися до кривавої плями.

      – А, так. Неймовірна краса.

      – Посвіти на підлогу, – попросила Ріццолі. – Отам воно і буде.

      Мік спрямував світло вниз, і під ногами в них виринув із темряви цілий світ волокон і волосин. Тут уже пропилососили експерти-криміналісти, збираючи всі можливі докази, але ці сліди людської присутності залишилися.

      – Що сильнішим є світло, то більша флуоресценція, – сказав Мік, роздивляючись підлогу. – Ось чому це нове обладнання таке круте. Чотириста ватів – і достатньо світла, щоб побачити все. Ефбеерівці купили сімдесят одну таку лялю. Вони такі маленькі, що їх можна в літак із собою проносити.

      – Ви що, схибнулися на техніці? – запитав Корсак.

      – Люблю класні ґаджети. Я інженер за основною освітою.

      – Та ну?

      – А що вас так дивує?

      – Не думав, що в цій сфері є такі хлопці.

      – Які – такі?

      – Ну, сережка і таке інше. Ви розумієте, про що я.

      – Інколи краще жувати, ніж говорити, – зітхнула Ріццолі.

      – А що я такого сказав? – не вгавав Корсак. – Я ж їх не принижую. Я просто зауважив, що серед них мало інженерів. Вони зазвичай займаються мистецтвом, театром і всяким таким. Ну, це ж добре. Нам потрібні митці.

      – Я навчався в Массачусетському універі, – сказав Мік, вирішивши не ображатися. Він і далі сканував підлогу. – Електротехнічна інженерія.

      – А, ну електрики непогано заробляють.

      – Я б не назвав себе електриком.

      Вони рухалися кімнатою, щоразу збільшуючи радіус СКАЧАТЬ