Реквієм по мрії. Г’юберт Селбі-молодший
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Реквієм по мрії - Г’юберт Селбі-молодший страница 18

СКАЧАТЬ мабуть, твоя правда. Хай там як, нема чого дозволяти їм засмучувати мене. Отака з цією травичкою халепа. Іноді в мене під нею пробивається параноя. Ага, тобі треба навчитися розвіюватися, сказав він із сонною усмішкою, а тоді клацнув пальцями й потрусив головою – і вони обоє засміялися. То як, ходімо в ліжко? Гаразд, але не засинай зразу після. Гей, за кого ти мене маєш? За якогось дурка? Вони захихотіли, і перш ніж лягати в ліжко, Гаррі бризнув на обличчя холодної води. Він ще не випростався і як слід не влігся, коли до нього притулилася Меріон, її обличчя наблизилося, рука почала гладити його груди й живіт, не знаю чи це травичка, чи балачки про батьків, але я завелась, як сто чортів. Що ти таке кажеш, яка травичка? Це ж я. Я так дію на дівок. Проти мене ніхто не встоїть. Особливо після того, як мене підрихтував пластичний хірург, і він засміявся, а Меріон подивилася на нього й похитала головою, і тобі не набридає цей старезний жарт? Поговори про це зі своїм психом. Може, це компенсація підсвідомих бажань, і він знову засміявся, а Меріон хихотнула й почала цілувати його, переходячи з одного куточка губ до другого, пропихаючи язика якомога глибше, і Гаррі відповів своїм язиком і обійняв її руками, відчувши долонями приємно гладеньку шкіру, і почав пестити спину й сіднички Меріон, а вона водила долонями по внутрішньому боці його стегон і легенько бігала пальчиками по його кульках, цілуючи його груди й живіт, а тоді схопила його патик і трохи поводила рукою, перш ніж обхопити його губами й провести язиком по головці, а Гаррі продовжував голубити її сіднички й западину між ними, вигинаючись і витягуючись із примруженими очима, і смужечки світла розсіювали темряву під його повіками, а коли він розплющив очі, то невиразно побачив, як Меріон зголодніло заковтувала його дружка, його мозок наелектризувався думками й образами, але наркотики й приємність моменту притисли його солодкою, вершинно солодкою вагою. Ця вага зненацька зникла, коли Меріон сіла й примостила його дружка, і він години, а може й секунди, просто лежав із заплющеними очима й слухав захопливе хлюпання патика в пиріжку – поскакали дикі коні та й долиною, – а тоді розкрив очі й схопив її груди, тоді притягнув її вниз, щоб мати змогу дражнити їх язиком, щипати, жувати губами й посмоктувати, водячи руками вгору і вниз по її спині, а очі Меріон час від часу закочувалися вгору, і вона рухалася, скакала, зітхала й стогнала, і вони кохалися, доки ранні промені світанку не почали пробиватися крізь завіски і жар їхнього кохання не охолов у сонячному теплі, і раптом вони міцно заснули.

      Сара з любов’ю намазала на бейгель вершкового сиру, не зводячи півтора ока з телевізора, що блимав у її вітальні рано-вранці. Вона по-хазяйськи відкусила шматок, а тоді відсьорбнула трохи гарячого чаю. Коли-не-коли вона підмазувала й вирівнювала на бейгелі сир, перш ніж відкусити ще й запити його гарячим чаєм. Вона намагалася їсти бейгель з вершковим сиром повільно, але його не стало ще до наступної реклами. Я почекаю. Не їстиму більше перед рекламою. СКАЧАТЬ