Ті, що співають у терні. Коллін Мак-Каллоу

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ що набивалася в куточки очей, ніс, рот та вуха, вони швидко навчилися хитрому австралійському трюку – прив’язали корки до країв своїх капелюхів; ті підстрибували на мотузочках і відганяли мошку. Щоб гади не заповзали до халяв їхніх мішкуватих штанів, вони пов’язували під колінами штрипки зі шкіри кенгуру, ці штрипки чомусь називалися нацюцюрниками. Хлопці хихотіли зі смішної назви, але ставилися до цього винаходу з великою повагою. Порівняно з цим Нова Зеландія була страшенно нудною, бо ось воно – справжнє життя!

      Але жінки, прив’язані до будинку та його околиць, від свого життя були не в захваті, бо їм не випадало ані вільної хвилини, ані нагоди поїздити верхи, не мали вони й бажання змінити вид діяльності. На новому місці виконувати жіночу роботу – куховарити, прибирати, прати, прасувати та няньчити дитинча – було значно важче. Їм доводилося терпіти спеку, пилюку, мух, круті численні східці та каламутну воду, майже постійну відсутність чоловіків, які могли б принести й нарубати дров, накачати води та зарубати курку чи індичку. Особливо важко було терпіти спеку, а була ж іще тільки рання весна; але навіть тепер термометр на тінистій веранді доходив до ста градусів кожного дня[6]. У кухні біля гарячої плити температура сягала ста двадцяти градусів.

      Одяг з цупкої тканини, що тісно облягав тіла жінок, був призначений для Нової Зеландії, де в будинку майже завжди було прохолодно. Якось Мері Карсон під час невеличкої прогулянки завітала до своєї невістки і скептично поглянула на закрите й довге, до підлоги, ситцеве плаття Фіони. Сама ж вона була вдягнена за останньою модою в кремове шовкове плаття з просторими рукавами, низьким декольте і без талії, яке сягало лише до середини литок.

      – Ви така безнадійно старомодна, Фіоно, – зауважила вона, окинувши поглядом свіжовкриту кремовою фарбою вітальню з перськими килимами та старовинними, вочевидь, досить коштовними меблями.

      – Не маю часу бути інакшою, – відказала Фіона досить різко як для гостинної хазяйки.

      – Ви матимете тепер більше часу, бо чоловіки подовгу не буватимуть вдома, і тому вам доведеться менше куховарити. Підкоротіть ваші плаття й киньте носити нижні спідниці та корсети, інакше ви помрете, коли настане літо. Улітку, до вашого відома, температура підніметься ще на п’ятнадцять-двадцять градусів. – Її погляд затримався на портреті прекрасної блондинки у криноліновому платті у стилі імператриці Євгенії. – А це що за одна? – спитала вона, показуючи рукою.

      – Моя бабуся.

      – Та невже? А меблі й килими?

      – Теж мої, від бабусі лишилися.

      – Не може бути! Тоді мушу вам сказати, люба Фіоно, що ви низько впали.

      Фі ніколи не втрачала самовладання, не втратила вона його і тепер, але її тонкі губи стали ще тоншими.

      – Я так не вважаю, Мері. Бо маю доброго чоловіка, і ви це знаєте.

      – Доброго, та без копійки за душею. Яке було ваше дівоче СКАЧАТЬ