Культурология. Дмитро Донцов
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Культурология - Дмитро Донцов страница 31

Название: Культурология

Автор: Дмитро Донцов

Издательство: Фолио

Жанр: Документальная литература

Серия:

isbn: 978-966-03-7563-5

isbn:

СКАЧАТЬ ті, що даються їм вести, погинуть», бо така Вічна Справедливість, такий «Бог сили і слави», така історична Немезида, яка «пересуває границі народів, розхитує скарби їх та скидає з престолів» і «робить землю спустошену». Або як стоїть у Величка: «Беззаконіє і злодіяніє преврати сильних, при сильних, же і славних – немощні й безславні, при кріпких і багатих – убогі і безпомічні, при винних і невинні рівно приняли пляґу і гніву Божого іспили чашу». Хоч би й були невинні! «Обично бо єсть сирому при сухом горіти». За моральним упадком еліти, слідує, як його тінь, заслужена кара нації. Бо Бог «люті зла не діє без вини нікому». Де провідна каста забуває «коритися богам», там перестає їй «коритися світ», там стає вона в службі фальшивим богам нікчемна, труслива і дурна, а суспільність не зціплена зсередини міцними нитками морального закону, тратить опірну силу і стає легкою здобиччю демагогів і наїзників, пасивним страждальником, над яким не зглянеться Справедливість.

      Від абстрактного перейду до конкретного: за які саме гріхи каралися наші провідні верстви козацька та демо-соціалістична початків нинішнього віку?

      Розділ ІІ

      Упадок козацького панства в XVІІІ – XІX віці

      Були на світі козаки

      Колись, а що вони тепер?

      Злиденні, стали мужики,

      Ввесь дух козацький в них завмер.

З сімейного архіву Є.П. Рудиковського. Киевская старина, т. 37

      Де пан швець – Січі кінець.

Запорозька приказка

      Наша історія знає менше перерв, ніж загально прийнято думати. На слушну думку Максимовича, татарська неволя тривала лише 80 літ, від 1240 до 1320, коли бере початок доба литовсько-руської держави, де наш елемент панував не лише культурно, релігійно й мовно, але й політично й військово. Саме князівство київське, хоч і в васальній залежності від Литви, існувало аж до 1471 p., року смерті останнього київського князя Симеона Олельковича. Панування Польщі тривало (на Лівобережжі) властиво лише теж 80 літ, від Люблінської унії 1569 р. до Хмельницького 1648 р. Литовсько-руська знать служила зв’язком між князівською добою й новою козацькою. Повстання князя М. Глинського було в 1509 p., a перший козацький похід вже 1516 р. – похід Ляндскоронського, потім Остапа Дашкевича, старости черкаського на Очаків, Д. Вишневецького, князя Самійла Корецького, Свірговського, князя Богдана Ружинського й інших.

      В. Антонович в «Очерках історії Великого Князівства Литовського» пише, що спроба Глинського, яка стреміла до повстання самостійного українського князівства, з’єднала йому всю країну: міста відчиняли йому ворота, зем’яни являлись в його табір і складали присягу. Славнозвісний староста черкаський і канівський О. Дашкевич з’єднався з ним на чолі з ополченням своїх повітів. Остання спроба князівської Русі, підпринята в обороні свого діла під стягом русько-литовських князів була програна, але в надрах Київської області, яка вперто підтримувала до кінця цей стяг, СКАЧАТЬ