Мелодія кави в тональності сподівання. Наталія Гурницька

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Геть чисто звар’ювала?[19] Мало тобі проблем, так ти ще й надумала посеред ночі пригод собі шукати! Що тобі на вулиці треба було?

      Анна розпачливо глянула на сестру Адама.

      – Так хто ж знав, що я зі сходів впаду. Тепер от…

      – Та розказали вже мені. Дуже забилася? Нема кровотечі? – Тереза з тривогою озирнула заляпану кров’ю спідницю Анни, тоді перевела погляд на її живіт. – Дитя хоч рухається? Нічого не пошкодила собі чи дитині?

      – Та ніби нічого. Рухається. – Анна прислухалася до себе. – Але пологи щось надто стрімко починаються. Відразу так сильно болить, що терпіти важко. Думала, ви лікаря чи повитуху приведете. Невже знов нікого не застали?

      – Уяви! Але не переживай, зараз інший лікар прийде. – Тереза підійшла до Анни ближче. – Моя покоївка побігла по нього. З хвилини на хвилину приведе. Наразі перевдягнися. Вся спідниця в болоті та крові. Де в тебе чиста білизна? У цій шафі?

      Тереза швиденько подіставала все необхідне, допомогла Анні перевдягнутися в чисте і наказала кухарці нагріти води, а покоївці перестелити постіль. Сама заходилася вибирати речі для пологів та складати на невеличкий столик при ліжку. Час від часу кидала занепокоєний погляд на Анну, яка тепер не лише ходила кімнатою, припадаючи на ушкоджену ногу, але й дедалі виразніше мучилася від болю в животі й хапалася за стіну, меблі та закусувала губи у нападі болючих спазмів.

      – Як почуваєшся? Ще можеш терпіти? Не вродиш у тій хвилі?

      – Не мала б… – Ледь прикусивши губи, Анна з острахом прислухалася до себе. – Але здалось би глянути, що там. Якось підозріло сильно тисне донизу. І болить так, ніби ножем вдарили. Недобре все це.

      Тереза скрушно зітхнула, підійшла до вікна і, відхиливши важку штору, визирнула на вулицю.

      – Сказала покоївці, щоб негайно вела сюди лікаря. Зможеш іще трохи потерпіти?

      – Хіба я знаю… Напевно, зможу… – Анна зупинилася. – О, згадала… Ви там скажіть, щоб глянули, чи Люцина, Еля і Яся сплять. Не треба їм дивитися. Ще налякаються.

      – Сказала вже. За ними приглянуть і заспокоять, якщо прокинуться.

      – Добре, бо хоч вони дівчатка, але не треба, щоб…

      Раптом Анна вчепилася рукою в бильце крісла і зігнулася у різкому нападі болю.

      – Ні, не зможу чекати… Починається… О Боже ж милий, як сильно заболіло… Минулого разу так сильно не боліло! О!

      Тереза занепокоєно подивилася на Анну і спохмурніла.

      – Добре було б протриматися ще хоча б квадранс часу. Зможеш?

      – Хіба я знаю. Води відійшли ще дві години тому. Щось не так! Розумієте, щось не так! О Боже…

      Анна хапнула повітря ротом і розпачливо обхопила живіт руками.

      – А якщо я зараз народжу? Воно ж задушиться там! Так швидко не можна народжувати! Я вмру, і дитина не виживе! Ой, воно…

      Вмить оцінивши ситуацію, Тереза підхопила СКАЧАТЬ