Хірург. Тесс Ґеррітсен

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ тебе такий спосіб посміятися з нас? Сказати нам, що ти тут головний?»

      Мур повернувся до вітальні й опустився в крісло. У квартирі було спекотно і задушливо, але він тремтів. Він не знав, чи це від холоду, чи від емоційного напруження. У нього нили руки і ноги, і Мур припустив, що міг підхопити якийсь вірус. Літній грип, найгірший з усіх. Він подумав про ті місця, де волів бути цієї миті. На човні посеред озера Мен, де він би зараз закидав вудочку. Або стояти на березі моря і дивитися, як повільно стелиться туман. Будь-де, аби не в цій оселі смерті.

      Сигнал пейджера вирвав із задуми. Мур вимкнув його і відчув, як у грудях гупає серце. Він змусив себе заспокоїтися і лише тоді вийняв телефон і набрав номер.

      – Ріццолі, – вона відповіла після першого ж гудка. Її привітання схоже на вистріл кулі.

      – Ви телефонували на мій пейджер.

      – Ви ніколи не казали мені, що знайшли важливі відомості у ПВНЗ, – сказала вона.

      – Які відомості?

      – У справі Діани Стерлінґ. Я якраз її переглядаю.

      ПВНЗ, Програма з відстеження насильницьких злочинів – національна база даних, яка містить інформацію про вбивства і замахи на життя з усіх кримінальних справ країни. Убивці часто повторюють свої дії, і з допомогою цих даних за схожими ознаками детективи можуть визначити злочинця, який скоїв низку злочинів. Мур і його тодішній напарник, Расті Стівак, у звичному порядку надіслали запит до ПВНЗ.

      – У Новій Англії не було жодного схожого злочину, – відповів Мур. – Ми перевірили всі вбивства, що включали пошкодження тіла, нічне проникнення до помешкань і прив’язування скотчем. Жоден з них не мав нічого спільного з убивством Стерлінґ.

      – А як же серія убивств у Джорджії? Три роки тому, чотири жертви. Одна в Атланті, три інших у Саванні. Усі вони є в базі даних ПВНЗ.

      – Я переглядав інформацію про ці справи. Той хлопець не може бути нашим убивцею.

      – Тільки послухайте, Муре. Дора Чікконе, двадцять два роки, випускниця університету Еморі. Спершу жертву знерухомили рогіпнолом[5], тоді прив’язали до ліжка нейлоновою мотузкою…

      – Наш убивця використовував хлороформ і скотч.

      – Він розрізав її живіт. Видалив матку. Виконав coup de grace – глибокий поріз на шиї. І нарешті, зверніть увагу, він склав її піжаму і залишив на кріслі біля ліжка. Я кажу вам, це, в біса, дуже схоже на наш випадок.

      – Справа в Джорджії закрита, – сказав Мур. – Ось уже два роки, як вона закрита. Убивця мертвий.

      – А що, як поліція Саванни помилилася. А що, як вони взяли не того хлопця?

      – У них було ДНК, яке підтверджувало його причетність. Волокна, волосся. До того ж був свідок. Жертва, яка вижила.

      – А, так. Жертва, яка вижила. Жертва під номером п’ять. – У голосі Ріццолі пролунали в’їдливі нотки.

      – Вона впізнала убивцю, – зауважив Мур.

      – А ще вона дуже вдало СКАЧАТЬ