Хірург. Тесс Ґеррітсен

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ лежав її пацієнт, вийшла з другої травматології. М’язи рук затекли від утоми, але це було приємне відчуття. Виснаження після здобутої перемоги. Медсестра вкотила каталку до ліфта, щоб відвезти пацієнта до відділення хірургічної реанімації. Кетрін теж збиралася зайти до ліфта, коли почула, як хтось назвав її ім’я.

      Вона озирнулась і побачила, що до неї наближаються чоловік і жінка. Жінка була невисокою і мала вельми грізний вигляд – брюнетка з вугільно-чорними очима і поглядом, що прошиває ніби лазером. На ній був строгий синій костюм, що робив її схожою на воєнного. Поряд із значно вищим напарником вона здавалася карликом. Чоловікові було трохи за сорок, у його темному волоссі де-не-де траплялися сріблясті пасма. Зрілість залишила легенькі зморшки на його напрочуд гарному обличчі. Але саме його очі привернули увагу Кетрін. Світло-сірі, таємничі.

      – Доктор Корделл? – запитав він.

      – Так.

      – Я детектив Томас Мур. Це детектив Ріццолі. Ми з відділу розслідування вбивств. – Він показав своє посвідчення, яке могло б бути дешевою пластиковою підробкою. Вона навіть не глянула на нього. Вона не зводила погляду з Мура.

      – Ми можемо поговорити з вами наодинці? – запитав він.

      Вона озирнулась на медсестер, що разом з пацієнтом чекали на неї в ліфті.

      – Їдьте, – сказала Кетрін. – Доктор Літтман призначить лікування.

      Тільки після того, як стулилися двері ліфта, вона звернулася до детектива Мура:

      – Це стосується нещасного випадку на дорозі, який стався з моїм пацієнтом? Я думаю, що він виживе.

      – Ні, ми тут не через вашого пацієнта.

      – Але ж ви казали, що ви з відділу розслідування убивств?

      – Так. – Її непокоїв саме цей його тихий голос. Ніби м’яке застереження, що слід підготуватися до найгіршого.

      – Це… о Боже, сподіваюся, це не стосується когось із моїх знайомих.

      – Ми тут через Ендрю Капру. І те, що сталося з вами в Саванні.

      На якусь мить їй перехопило подих. Ноги раптово підкосилися, і вона притулилася до стіни, наче от-от могла впасти.

      – Докторе Корделл? – сказав детектив із тривогою в голосі. – З вами усе добре?

      – Гадаю… гадаю нам краще поговорити в моєму кабінеті, – прошепотіла вона, різко повернулася і вийшла з відділення швидкої допомоги. Вона не озиралася, аби перевірити, чи детективи йдуть за нею. Вона просто йшла, тікала до безпечних стін власного кабінету, що розташовувався в прилеглій до лікарні будівлі. Вона пробиралася лабіринтом медичного комплексу «Пілґрім Медікал Сентер» і чула позаду їхні кроки.

      «Те, що сталося з вами в Саванні».

      Кетрін не хотіла говорити на цю тему. Вона сподівалася, що їй більше ні з ким не доведеться говорити про Саванну, ніколи. Але до неї навідалися детективи, і вона ніяк не могла уникнути їхніх запитань.

      Нарешті вони дісталися до дверей кабінету, на яких висіла табличка:

      Пітер Фалько, доктор медичних наук

СКАЧАТЬ