Народження Сталевого Щура. Гаррі Гаррісон

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ клерка, можу закластися, рідна мати не впізнала б мене, зустрівши на вулиці. Насправді рік тому вона таки не впізнала мене; для певності я запитав її, котра година, і навіть тоді жодної підозри не промайнуло в її телячих очах.

      Прихопивши парасольку, хоч дощу, судячи з усього, не передбачалося, я покинув свою штаб-квартиру та попрямував до найближчого магазину.

      Мушу зазначити, того дня моя підсвідомість функціонувала чудово, бо я швидко знайшов потрібне рішення. Навіть після трьох пляшок пива мене мучила спрага (день без краплини води в тому клятому свинарникові таки дався взнаки). Для того щоб погамувати її, я завітав під платинову арку Максвайну. Підійшов до робота-бармена в кутку. Пластикова довбешка з намальованою усмішкою повернулася до мене, солодкий сексуальний голос поцікавився:

      – Чим можу прислужитися, сер або мадам?

      Проглядаючи список напоїв на стіні, подумав, що могли б уже розщедритися на програму для розрізнення статей.

      – Дайте подвійну вишневу шипучку, льоду побільше.

      – Уже даю. Це буде три бакси, сер чи мадам.

      Я опустив монету в щілину для готівки, люк, через який подавали напої, відкрився, і з’явилася моя порція. Поки я її діставав, мусив прослухати рекламну промову: «Максвайн радий обслуговувати вас сьогодні. З напоєм, який ви обрали, смакуватимуть свинобразячі бургери та цукрові батати з апетитним соусом…»

      Раптом голос робота розтанув: саме на цю мить підсвідомість видала рішення моєї маленької проблеми. Геніально просте рішення…

      – Гей, чувак, замовляй або вшивайся, ти, що, надумав тут увесь день стояти? – проревів хтось над моїм вухом.

      Я буркнув вибачення, поплентався до найближчого столика й упав за нього. Я знав, як треба вчинити.

      Задача здавалася складною внаслідок неправильно поставленого завдання. Замість того щоб самому шукати Слона, я маю зробити так, щоб шукав мене він.

      Я потягував напій, моє серце вистрибувало з грудей, невидющими очима я тупився перед собою, а замальовки майбутнього плану роїлися в голові. Шансів знайти Слона не було, навіть спроби такого – гаяння часу. Тож потрібно прокрутити злочин настільки нечуваний і нахабний, щоб про нього заговорили всі новини планети. Злочин настільки незвичайний, що жодна істота, яка вміє читати або, принаймні, годна натиснути кнопку пульта, щоб увімкнути новини, не змогла б проігнорувати його. А ще всі знатимуть: це робота Слона, бо я залишу його візитівку.

      Я розправився із залишками напою, мої очі сфокусувалися, а свідомість повільно поверталася до реальності Максвайну. Якраз навпроти мене висіла афіша. Я дивився на неї і якийсь час не тямив, що воно таке. Нарешті второпав: вишкірені клоуни, діти з роззявленими пельками. Усі переваги трохи підчищеного 3D. А над їхніми головами – простий напис у рамці блимкітливих вогників: «Бережіть ваші купони! Отримайте виграш – вільний вхід до луна-парку!»

СКАЧАТЬ