Народження Сталевого Щура. Гаррі Гаррісон

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ рохкав, до нас підкрадався світанок. На фермі спалахнуло світло – і ми впали на коліна біля свинобраза. Двері будинку відчинилися, хтось вилив назовні воду, потім двері зачинилися знову.

      – Ходімо до хліва. Сюди, – сказав я.

      Кабан обурено зарохкав, коли я припинив чухати, а потім риссю побіг за нами вздовж ферми, сподіваючись отримати ще. І добре, бо довкола зібралося до біса інших колючих свинок. Утім, вони всі розступилися перед верховним хряком, і ми з почестями, гідними королівських осіб, пройшли до хліва.

      – Ось тобі, мій великий друже. – Я почухав його востаннє. – Приємно було познайомитися.

      Стінгер відчинив двері, і ми прослизнули досередини. Заледве встигли накинути защіпку, як міцне дерево затремтіло під вагою нашого нового знайомого: той притулився до стіни та пирхнув.

      – Ти врятував моє життя, – прошепотів Стінгер. – Я цього ніколи не забуду.

      – Просто я знаю цих свинок, – скромно зазначив я. – От ти, наприклад, – професійний боєць.

      – А ти – фахівець зі свиней.

      – Я б сформулював це якось по-іншому, – промимрив я. – А тепер ходімо на сінник. Там тепло, це надійний сховок. На нас чекає довгий день, я хочу присвятити його сну.

      Ну й нічка. Я зарився в сіно, двічі чхнув, бо в ніс набився пил, й одразу заснув.

      Наступне, що пам’ятаю: Стінгер термосить мене за плече, а сонце яскраво світить через щілини в стіні.

      – Тут копи, – шепоче він.

      Я прогнав сон і виглянув крізь щілину надвір.

      Біля фермерського будинку пришвартувався зелений з білим поліцейський катер, і двоє ідіотів у формі тицяли фермерові якийсь аркуш. Той хитав головою та гучно, на все подвір’я, запевняв:

      – Ні, я не бачив жодного з них. Я не бачив жодної живої душі вже тиждень, якщо вам цікаво. Так що радий зустрічі, хлопці. Ті втікачі виглядають жахливо, справжні злочинці.

      – Ми не можемо гаяти на це весь день. Навіть якщо ви їх не бачили, може, вони на фермі, у хліву?

      – Їм би ніяк це не вдалося. Там випущені свинобрази. Найлютіші тварюки в усьому білому світі.

      – Проте треба глянути. У нас наказ обшукати всі приміщення в околицях.

      Полісмен рушив у наш бік. Утім, за мить розлігся вереск, немов завила сирена, і пролунав стукіт гострих копит – це біг наш нічний товариш. Полісмен заховався в катері. Лютий хряк врізався в катер, залишивши в боці машини велику вм’ятину. Фермер задоволено закивав:

      – Я ж казав вам, у хліві немає нікого. Тут Малий Ларрі, а він терпіти не може чужих. Але заїжджайте, як будете поблизу, хлопці…

      Останні слова фермерові довелося кричати, бо катер уже відпливав на захід, а Малий Ларрі переслідував його, погрозливо форкаючи.

      – Оце справжня краса, – нарешті промовив Стінгер із благоговінням у голосі.

      Я кивнув, мовчки погоджуючись. Навіть у найгірші періоди життя трапляються прекрасні миті.

      Досить СКАЧАТЬ