Богиня і Консультант. Володимир Єшкілєв
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Богиня і Консультант - Володимир Єшкілєв страница 18

СКАЧАТЬ не воїн, мала. Він запрошений спеціаліст, – пояснив Індиго Одноокий, не звертаючи уваги на слова старшого консультанта. – Наша війна – не його війна.

      – Чому? – Індиго подивилася на Мітелика з інтересом. У її величезних темних очах спалахнуло темне полум’я. З кожною хвилиною вона подобалася синові артилериста дедалі більше. Як жінка.

      – Він – цивільний. Пасажир. Він лише перечікує цей світ. Вони йому нічого не зробили.

      – Нічого не зробили? – здивування любительки гірських щурів було щирим.

      – Він думає, що нічого. Він так вважає.

      – Він дурний?

      – Мать вашу! Припиніть мене обговорювати! – заверещав Мітелик.

      – Ок. Сідаймо в авто, – Яра відчинив задні двері, й Індиго впурхнула до салону автівки.

      Сіро-жовті стіни інтернату вже були далеко позаду, але жодного слова поміж компаньйонами промовлено не було. Мітелик ображено мовчав і намагався вигнати холод із голови. Пам’ять підказувала йому неприємні образи з «Чужого» та інших «ужастиків». Одноокий посміхався своїм думкам. Індиго підставляла вітру з вікна воронячі пасма свого волосся.

      – У тебе якісь неправильні уявлення про світ, – сказав Мітеликові Яра.

      – А в тебе уявлення правильні? – старший консультант зняв «конспіративні» окуляри і кинув їх у «бардачок».

      – Він думає, що ми божевільні, – пояснила Індиго.

      – Так. Я дійсно думаю, що ви божевільні! – Мітелик обернувся, щоби бачити обличчя дівчини. – Ви довбані клоуни! Ви воюєте з привидами!

      – А хто тоді вбив Боба? Привиди? – Одноокий почав обгін великої вантажівки. – Цю країну грабують привиди? Світом правлять привиди? Це ти клоун довбаний, а не ми!

      – О, нарешті ми дійшли до світових проблем! Нарешті! Це ти, шановний, начитався мудацьких теорій. Світ різноманітний. Світ різновекторний. У ньому тисячі різних сил змагаються за владу і гроші. Вони врівноважують одне одного. І тільки лузери думають, що десь там є одна-єдина злойобуча таємна влада, яка заважає їм колупатися в носі. Нікому не стане сили встановити єдиновладдя. Немає ніякого єдиного центру влади і бути не може. Не-ма-є!

      – А ніхто й не каже, що зараз десь існує єдиний центр влади, – Яра залишив вантажівку за кормою і вдоволено вдивлявся у чистий шлях попереду. – Але ми кажемо: існують рівні інформованості, рівні контролю. Існують давні центри Сили та їхні адепти. Є лялькарі і є ляльки. Ляльки не повинні знати чогось певного про лялькарів. Хто знає, того – у скриню. Старий Адамчук знав. Боб знав. І ми тепер дещо знаємо.

      – Які ми круті! І що далі? Партизанська війна проти світового уряду?

      – Він чисто дурний, – сказала Індиго своїм підсумковим голосом.

      – Ми вже під’їжджаємо, – повідомив Одноокий. – Теоретичну суперечку, з вашого дозволу, закінчимо після справи. Ти щось бачиш? – спитав він дівчину.

      – Ні.

      – Артефакт?

      – Ні.

      – Їх?

      – Ні.

СКАЧАТЬ