Название: Богиня і Консультант
Автор: Володимир Єшкілєв
Издательство: Фолио
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-966-03-7457-7
isbn:
– Навіть так? А як же бути з тими кілерами, яких ти, крутий брате, по цигарки посилав?
– Саме це питання ти хотів мені задати?
– І це теж.
– Тоді задавай наступне.
– Наступне… Ок, брате, ти з’їхав з теми. Я тебе зрозумів. Ось воно, наступне питання: чому ті, хто шукав реліквію у квартирі, відразу взяли і вбили Боба з Іркою? Чому вони не спробували їх допитати?
– Це ти задав мудре питання, брате. Я теж про це думав. І твердої відповіді в мене нема. Є кілька припущень. Перше: вони вважали, що Боб з Іркою не знають, де реліквія…
– Сумнівно.
– Отож-бо, сумнівно… Я цю версію майже відкинув. Друга версія, яка мені особисто подобається: вони були на сто двадцять відсотків впевнені, що реліквія у квартирі. Хтось їх у цьому впевнив ще до нападу.
– Хто?
– Я боюся помилитися, але думаю, що Ірка.
– Ірка?
– Це лише припущення… Не виключено, що все було зовсім не так, що насправді вони чинили опір, кричали. Кілерам довелося їх вбити до початку допитів. Це вже третя версія.
– Ти казав, що кілери були профаками.
– У цих справах навіть профаки не можуть гарантувати, що все піде за сценарієм. До речі, до обшуку вони не були готові.
– Але ти казав, що шукали вони ретельно.
– Ретельно, так. Але ретельність теж буває різною. Можу тобі точно сказати: вони не мали інструментів для справжнього обшуку. Відповідно, не зондували каналізацію і вентиляційні отвори глибше, ніж на півтора метра.
– Не мали зонда?
– Маєш рацію. Не продивилися зондом. Лише пхали шматок дроту. Я був потім у квартирі. Бачив той дріт. Він там досі валяється. Також вони не мали спеціальних голок для проштрикування м’яких частин меблів. Тому роздерли їх ножем. У туалеті зірвали плитку, значить, у них не було навіть простих приладів для пошуку порожнин у стінах.
– А це хіба прості прилади?
– Скажімо так: не надто дорогі й доступні для спеціалістів.
– Зонд, прилади… Може, ми з тобою переоцінюємо замовників?
– Як вчив народний класик: знають навіть діти, що краще перебздіти, ніж недобздіти.
Вони довго сміялися. Цей сміх зняв напругу, немов у світі тонких енергій розсмокталося якесь недобре згущення. Потім Мітелик запитав:
– Але якщо Ірка була з ними у змові, то чому вона просто не винесла їм реліквію. Для чого було вриватися до хати, вбивати…
– Хіба я сказав, що вона була з ними у змові? Вони могли підслухати її розмову, вона могла про щось сказати подрузі…
– Але це міг бути й Боб.
– Боб був обережним. Він знав.
– Знав?
– Думаю, що знав. Ні, не думаю, а на сто двадцять п’ять, на триста відсотків упевнений. Тому вони його вбили. СКАЧАТЬ