Страшенно голосно і неймовірно близько. Джонатан Сафран Фоер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ жахливим, хоча сам лімузин здавався пречудовим. Удома мені не дозволяють дивитись телевізор, не дозволили і в лімузині, проте все одно приємно, що він там був. Я запитав, чи не могли б ми проїхати повз мою школу, щоб Зуб і Мінч побачили мене в лімузині. Але мама сказала, що це не по дорозі й ми можемо запізнитися на цвинтар. «Чому ні?» – запитав я, що було, на мою думку, досить логічним запитанням, бо й справді – чому ні? Хоча я вже й змінив свої погляди, але ж раніше я був атеїстом, тобто не вірив у речі, не доведені наукою. Я думав, що якщо ти помер, то зникаєш безповоротно, нічого більше не відчуваєш і не бачиш сни. Не те щоб я почав вірити в речі, не доведені наукою; зовсім ні. Просто тепер я вірю, що все набагато складніше. В усякому разі, ми ж не насправді збираємося його ховати.

      Хоча я й намагався не зважати на це, мене дратувало, що бабуся повсякчас намагалася до мене торкнутися, тож я виліз на переднє сидіння і почав штрикати водія, щоб він нарешті звернув на мене увагу.

      – Яка. Твоя. Функція, – запитав я його голосом Стівена Гокінга.

      – Щоооо?

      – Він хоче знати, як вас звуть, – пояснила бабуся. Водій простягнув мені свою візитку.

ДЖЕРАЛЬД ТОМПСОН«Сонячний лімузин»обслуговую всі округи Нью-Йорка тел. (212) 570-72-49

      У відповідь я дав йому свою візитку і сказав:

      – Вітаю. Джеральде. Я. Оскар.

      Він запитав, чому я так розмовляю, на що я відповів:

      – Центральний Оскарів процесор – це штучна нейронна мережа. Комп’ютер у процесі навчання. Що більше знайомств він заводить, то більше навчається.

      Джеральд сказав: «О», а потім додав: «Кей». Я не міг зрозуміти, подобаюсь я йому чи ні, тому сказав:

      – Ваші окуляри тягнуть на сто доларів. Він відповів:

      – Взагалі-то вони коштують сто сімдесят п’ять.

      – Ви багато лайливих слів знаєте?

      – Деякі знаю.

      – А мені не дозволяють лаятися.

      – Непруха.

      – Що таке «непруха»?

      – Те саме, що й «халепа».

      – А ви знаєте, що таке «гамнюк»?

      – А це хіба не лайливе слово?

      – Ні, якщо казати його навпаки – кюнмаг.

      – Он воно що.

      ·!кюмнаг, упуд в енем йуліцоП.

      Джеральд похитав головою і засміявся, але якось незлобиво.

      – Мені не можна навіть казати «полизати», хіба що я маю на увазі льодяник чи морозиво. Класні рукавиці для водіння.

      – Дякую.

      Я ще трохи подумав і додав:

      – Між іншим, якщо вигадати страшенно довгі лімузини, то водії взагалі б не знадобилися. Люди сідали б у машину, проходили по салону і виходили б через передні двері, опиняючись одразу там, куди хотіли приїхати. У нашому випадку передні двері були б на цвинтарі.

      – А я зараз із задоволенням подивився б якийсь матч… Я поплескав його по плечу і сказав:

      – Якщо СКАЧАТЬ